ДЕРМАТОЛОГІЯ

ДЕРМАТОЛОГІЯ (лат. dermatologia < грец. derma, dermat[os] — шкіра + logos — слово, вчення) — напрямок клінічної медицини, що вивчає функції та структуру шкіри в нормі і при патології. Д. розробляє питання етіології, патогенезу, діагностики, терапії та профілактики дерматозів, а також взаємозв’язок хвороб шкіри з іншими патологічними станами організму. Загальна Д. охоплює питання морфології та фізіології нормальної і хворої шкіри, загальні закономірності розвитку шкірних хвороб, принципи терапії, профілактики тощо. Окрема Д. вивчає етіологію, патогенез, клініку, діагностику, терапію і профілактику окремих дерматозів та шкірних синдромів. Сюди входять інфекційні, паразитарні та вірусні хвороби шкіри, дерматити, токсидермії, професійні, алергічні дерматози, аутотоксичні дерматози, пов’язані із захворюваннями внутрішніх органів, успадковані системні хвороби шкіри невиявленої етіології тощо. Сучасні методи вивчення хвороб шкіри — клінічні, гістологічні, мікробіологічні, вірусологічні, імунологічні, фізіологічні, генетичні, біохімічні, гістохімічні, електронно-мікроскопічні, експериментальні й статистичні. Д. тісно пов’язана з іншими галузями клінічної медицини: венерологією, педіатрією, інфекційними та внутрішніми хворобами, ендокринологією, хірургією, гінекологією та акушерством, невропатологією, офтальмологією, психіатрією та ін.

Розвиток Д. у XX ст. йшов переважно в напрямку експериментально-клінічного вивчення патогенезу дерматозів на базі нормальної й патологічної фізіології з позицій цілісного організму, стану його реактивності; почалося глибоке вивчення процесів алергії та імунітету, біохімічних та обмінних процесів, набули широкого застосування різноманітні функціональні проби і дослідження, розвивалося сучасне уявлення про сутність дерматозів та їх зв’язок з навколишнім середовищем. Дотепер Д. має велике соціально-медичне значення, основи цієї науки широко використовуються в практичній роботі провізора і фармацевта.

 Скрипкин Ю.Н., Селисский Г.Д., Федоров С.М., Хубиева Ф.В. Болезни кожи и инфекции, передаваемые половым путем. — М., 2003; Задорожний Б.Я., Петров Б.Р. Довідник з дерматовенерології. — К., 1998; Многотомное руководство по дерматовенерологии / Под ред. С.T. Павлова. — М., 1959; Соколова Т.В., Лопатина Ю.В. Паразитарные дерматозы: чесотка и клещевой дерматит. — М., 2003.