Деревій звичайний, Achillea millefolium L. s. 1 (Achillea — від імені грец. міфологічного героя Ахілла, який вперше застосував цю рослину; лат. millefolium — тисячолистник від mille — тисяча + folium — лист) — багаторічна трав’яниста розсіяно-опушена рослина родини айстрових (складноцвітих) — Asteraceae (Compositae); рос. назва: тысячелистник обыкновенный; нар. назва: білоголовник.
Рід деревію налічує більше 150 видів, поширених у Європі, Азії, Північній Африці і Північній Америці. На території України нараховують 19 видів деревію. В офіційній медицині використовується в основному Деревій звичайний. Проте в медицині і фармації дозволено застосовувати (як замінник) також Деревій азіатський — Achillea asiataca Serg. і Деревій щетинистий — Achillea setacea Waldst. et. Kit.
Стебло прямостояче 40–100 см завв., вгорі розгалужене, біля основи здерев’яніле. Листки ланцетні, двічіперисторозсічені, з численними віддалено розміщеними сегментами; стрижень листка (1–2 мм завш.) крилатий, з кінцевими частками, без додаткових бічних часток, лише іноді з одиничними зубцями у верхній частині. Квітки зібрані в кошики, що утворюють щіткоподібне суцвіття; крайні квітки язичкові, маточкові, білі або рожевуваті; серединні — трубчасті, двостатеві. Плід — сім’янка. Цвіте у червні–вересні. Деревій росте на луках, по узліссях, галявинах, біля доріг на всій території України, Європи, на Кавказі, у Західному та Східному Сибіру, рідше на Далекому Сході і в Центральній Азії. Як офіцинальну сировину використовують траву Д.з. (Herba Millefolii) — верхівки стебел 15 см завд., а на нижній, грубій частині стебла — обірване листя; квітки (Flores Millefolii) — суцвіття з квітконосами, довжина яких не перевищує 4 см, та окремі кошики. Заготівлю проводять від початку до середини цвітіння рослини; сушіння — під наметами або на горищі. Термін придатності — 5 років. Сировина відпускається аптеками.
Трава деревію звичайного містить ефірну олію (до 0,8%), флавоноїди (лютеолін-7-глікозид, рутин), дубильні та гіркі речовини, ахілеїн, вітамін К, органічні кислоти (оцтову, мурашину, ізовалеріанову) та інші речовини. До складу ефірної олії входять сесквітерпеноїди: проазулени (до 25–30%, або до 170 мг% у перерахунку на суху сировину) і ахілін — негіркий сесквітерпен з групи гвайянолідів, які є попередниками хамазулену. В зразках ефірної олії виявлено до 40% хамазулену, який надає їй блакитного кольору. У меншій кількості в ефірній олії деревію звичайного містяться інші сесквітерпени: проазуленові гвайяноліди ахіліцин (8-ацетоксіартабсин), леукодин, мілефін, гермакранолід, а також матрицин, 2,3- дигідродезацетоксиматрицин, 8-гідроксіахілін, 8-ацетоксіахілін, мілефолід (ацетилбалханолід), мілефолід, гермакрен D, β-бісаболен, α-бісаболол, ∆-кадинен, 8-α-ангелоксіартабсин, 8-α-тиглоксіартабсин, балханолід, леукомізин (дезацетоксиматрикарин), аустрицин (дезацетилматрикарин), артилезин (ізомер матрикарину), артемізин, каріофілен (10,1%) і азулен. Серед монотерпеноїдів: α-пінен (3,3%) і β-пінен (2,4%), сабінен (3,1%), 1,8-цинеол або евкаліптол (4,7-10%), пінокамфон (5,2%), ментол (5,6%), L-камфора (1,4%), а також α-туйон, β-туйон, D-лимонен, L- борнеол, евгенол, сантен, камфен, мірцен, карвон, α- і γ-терпінени, терпінолен, α-терпінеол, оцимен Х (цис), оцимен V (транс), п-цимол.
У траві деревію звичайного містяться алкалоїди: ахілеїн (0,05%), ідентичний бетоніцину, ахіцеїн, ахілетин, мошатин, стахідрин і L(-)-гомостахідрин, тригонелін. До складу деревію звичайного входять дубильні речовини (до 2,8%): таніни, стероли (в основному β-ситостерол, а також стигмастерол, кампестерол, холестерол, тараксастерол і псевдотараксастерол), кумарини (0,35%), гіркота, смоли, аміноспирт холін (до 0,3%), біогенний амін бетаїн, амінокислоти, каротин, вітаміни К і аскорбінова кислота (74,8 мг%), а також інулін та інші полісахариди (до 4,6%), в яких містяться такі моносахариди, як рамноза, арабіноза, ксилоза, маноза, глюкоза, галактоза, рибоза. У траві деревію звичайного міститься до 3% флавоноїдів, в основному лютеолін, лютеолін-7-глюкопіранозид, апігенін-7-глюкопіранозид (космосіїн), а також рутин, 5-гідрокси-3,6,7,4-тетраметоксифлавон, артеметин, кастицин, глікозиди кверцетину, кемпферолу, ізорамнетину. В ефірному екстракті Д.з. знайдено 5 ненасичених гвайянолідів α-метилен-γ-бутиролактонової структури, з пероксидним містком у циклопентановому кільці, основними з яких є α-пероксіахілофолід і β-пероксіахілофолід. Вміст α-пероксіахілофоліду в суцвіттях становить 0,25–0,6%, в листі — 0,01–0,05%. Полярні гвайяноліди знайдені також у траві деревію азіатського Achillea asiataca Serg. і в суцвіттях інших середньоєвропейських видів (Achillea collina, Achillea сеretanica, Achillea roseoalba, Achillea asplenifolia): α-ангелокси-2α,4α,10β-тригідрокси-6βН,7αН, 11βН-1(5)-гвайєн-12,6α-олід, 8α-ангелокси-1β,2β:4β,5β-діепокси-10β-гідрокси-6βН,7αН,11βН-12,6α-гвайянолід і 8α-ангелокси-4α,10β-дигідрокси-2-оксо-6βН,7αН, 11βН-1(5)-гвайєн-12,6α-олід.
Препарати деревію звичайного (переважно з трави) виявляють ефективну кровоспинну дію при легеневих, кишкових, гемороїдальних і носових кровотечах, при кровотечах з ясен і ран, а також при маткових кровотечах (при запальних процесах, фіброміомах, надмірних менструаціях).
Каріофілен
Ахілін
Ацетилболханолід
Сесквітерпенові лактони, а також ахілеїн подразнюють смакові рецептори і посилюють секреторну активність шлунка, розширюють жовчні протоки і збільшують жовчовиділення і зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози, підвищують діурез, блокують спастичний біль у кишечнику, при цьому нормалізується моторика ШКТ, зменшується метеоризм. Жовчогінні властивості лікарських препаратів з Д.з. зумовлені також вмістом ненасичених жирних кислот, стеролів і тритерпенових глікозидів (Shandler R.F. et al., 1962; Maiwald L., 1983).
Препарати Д. застосовують при поганому апетиті, гіпоацидному гастриті, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, виразкових спастичних колітах, метеоризмі, при хворобах печінки, нирок і сечового міхура. Зовнішньо як кровоспинний, протизапальний, бактерицидний та дерматотонічний засіб використовують при гніздовому облисінні, надмірній жирності шкіри, вуграх, геморої та герпесі, для загоєння свіжих і нагноєних ран, виразок, фурункулів і лускатого лишаю, стимуляції росту волосся. У народній медицині Д.з. використовують як регулятор обміну речовин, при нудоті, головному болю, безсонні, істерії, малярії та туберкульозі легень, при проносах, нирковокам’яній хворобі, нічному нетриманні сечі і нічних полюціях, білях, для регулювання менструацій і стимулювання виділення молока у матерів-годувальниць. Застосовуються настій трави Деревій, рідкий екстракт Деревій «Ротокан». Деревій звичайний входить до складу протипроносного, протигеморойного, апетитних та шлункових чаїв. Деревій звичайний дозволено застосовувати у західноєвропейській медицині; входить до БТФ; занесеніий до фармакопей Нідерландів, Швейцарії, Швеції, Фінляндії, Румунії, Австралії. Застосовується у гомеопатії.
Кондратюк Е.М. Рід деревію Achillea // Флора УРСР. — К., 1962. — Т. 11; Ладыгина Е.Я. Тысячелистник обыкновенный — Achillea millefolium // Фармация. — 1991. — Т. 40; Сербін А.Г., Карамазова Л.С., Ткаченко Н.М. Хімічний склад та лікувальне застосування видів Achillea // Растит. ресурсы — 1987. — Т. 23. — № 2; Who monographs on selected medicinal plants. — Vol. 4. — World Health Organization. — Geneva, 2003; Who monographs on selected medicinal plants. — Vol. 2. — World Health Organization. — Geneva, 2002.