ДЕКСТРИНИ

ДЕКСТРИНИ, Dextrinum (Ph Eur), Dextrin (BP, USPNF, JP, CAS № 9004-53-9) — низькомолекулярні глюкани, які утворюються внаслідок часткового розщеплення крохмалю або глікогену під впливом ферментів (амілаз, фосфорилаз), кислот або нагрівання до 180–200 °С. Вони не мають постійного складу. Термоліз і гліколіз приводять до випадкової деполімеризації полісахаридів з утворенням великого різноманіття сполук. Екзоферменти (β-амілаза) розщеплюють розгалужені ланцюги полісахаридів, утворюючи β-декстрини. Ендоферменти (зокрема α-амілаза), навпаки, переважно розщеплюють α-1→4 зв’язки у крохмалі і глікогені з утворенням мальтози, мальтотріози, α-декстрину. Це більш-менш низькомолекулярні лінійні або розгалужені олігосахариди, які містять поряд з α-1→4 зв’язками 1–2 α-1→6 зв’язки між залишками глюкози. Спільна дія двох ферментів приводить до гідролізу 95% крохмалю. Амілаза із Bacillus macerans перетворює крохмаль на циклічні олігосахариди з 6, 7 і 8 залишками D-глюкопіранози, з’єднаних α-1→4 зв’язками, які отримали назву відповідно α-, β- і γ-циклодекстрини, або декстрини Шардингера.

6Н10О5)n                                                    Мол. м. 4500–85 000

Dekstrini.ai

756788

Рисунок. Декстрин (виробник Matheson Colleman Ec Bell; збільшення 600×)

Д. — білий або жовтуватий порошок (рисунок), солодкуватий на смак, розчинний у холодній воді, малорозчинний у розведеному спирті, нерозчинний в абсолютному алкоголі. Водні розчини відхиляють площину поляризованого світла праворуч, звідки й походить їхня назва (dexter — правий). Д. розчиняються в лугах при нагріванні. При цьому вони набувають жовтого забарвлення. Амілодекстрини — продукти початкових стадій гідролізу Д. (ступінь полімеризації n>47) — з йодом стають синьо-блакитними; далі забарвлення змінюється: при n=39–46 — синьо-фіолетове, при n=30–38 — червоно-фіолетове, при n=25–29 — червоне, при n=21–24 — коричневе. При n≤20 забарвлений комплекс не утворюється. Подальше розкладання Д. приводить до появи дисахаридів, головним чином мальтози, а потім глюкози. Д. утворюються в організмах тварин і рослин внаслідок ферментації запасних вуглеводів.

Д. — полімер декстрози застосовується як адгезив і фіксатор хірургічних пов’язок; наповнювач у таблетках і капсулах; загущувач в емульсіях; зв’язуюча речовина при гранулюванні; при дражируванні таблеток в оболонці виконує роль пластифікатора та адгезиву; також є джерелом карбогідратів для людей, які дотримуються спеціальної дієти (не містить вільної лактози та сахарози). β-Циклодекстрини здатні до комплексоутворення з різними органічними сполуками, тому застосовуються при виготовленні ЛП. Крім того, Д. використовують у косметиці, ткацькій промисловості та поліграфії.

Літ.: Кретович В.Л. Биохимия растений. — М., 1986; Химическая энциклопедия. — М., 1988. — Т. 1; Handbook of Pharmaceutical Excipiets / Ed. R.C. Rowe, P.J. Sheskey, S.C. Owen. — London–Chicago, 2006.