ЕТОФІЛІН

ЕТОФІЛІН (etofyllinum), 7-(2-гідроксиетил)-1,3-диметил-3,7-дигідро-1Н-пурин-2,6-діон.

C9H12N4O3                                                       Мол. м. 224,2

Etofyllinum.ai

АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, розчинний у воді, малорозчинний в етанолі. Тпл — 161–166 оС. УФ-спектр: λmax = 271 нм (A1m.ai = 386) у метанолі; λmax = 270 нм (A1m.ai = 416) у 0,1 М розчині кислоти хлористоводневої; λmax = 272 нм (A1m.ai = 421) у 0,1 М розчині натрію гідроксиду. Зберігають у щільно закупореному контейнері; у захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання; за Tпл; за Tпл складного ефіру; реакцією на ксантини (пурини). Кількісно визначають методом неводної ацидиметрії з потенціометричним фіксуванням точки еквівалентності.

Фармакологічна група. C04A D04 — периферичні вазодилататори.

Фармакологічні ефекти. Активізує метаболізм міокарда зі збільшенням хвилинного об’єму крові, що сприяє підвищенню перфузійного тиску в судинах крайової зони ішемії. При цьому не змінюється системний АТ. Стимулювальна дія на нервову систему виявляється також у стимуляції підкіркових утворень, середнього мозку і стовбурових центрів та ядер (дихального, судинорухального, центрів вегетативної регуляції, а також ядер черепномозкових нервів, насамперед — блукаючого). У разі ішемічного інсульту, закритої черепномозкової травми наголошується відновлення порушеної свідомості пацієнта, регресія неврологічних порушень, активація вегетативної сфери.

Застосування. Захворювання мозку судинного та вікового характеру. Наслідки недостатності мозкового кровопостачання. Післяінсультні стани. Запаморочення, спричинене функціональними мозковими порушеннями.

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index: An Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed. — 2001. — № 1.