ЕРГОТАМІ́НУ ТАРТРАТ

ЕРГОТАМІНУ ТАРТРАТ (Ergotamini tartras), ди[(6aR,9R)-N-[(2R,5S,10aS,10bS)-5-бензил-10b-гідрокси-2-метил-3,6-діоксо-октагідро-8Н-оксазоло[3,2-α]піроло[2,1-c]піразин-2-іл]-7-метил-4,6,6а,7,8,9-гексагідроіндоло[4,3-fg]хінолін-9-карбоксаміду] (+) тартрат.

(C33H35N5O5)2. C4H6O6                               Мол. м. 1313

Ergotamini tartras.ai

АФІ природного походження. Білий або майже білий кристалічний порошок або безбарвні кристали, гігроскопічний, малорозчинний у спирті, практично нерозчинний в ефірі. Водні розчини поступово мутніють завдяки гідролізу, цього можливо уникнути додаванням кислоти винної. Питоме оптичне обертання від –154о до –165о (після видалення кислоти винної). УФ-спектр: λmax = 311–321 нм (784658 = 118–128) у 0,01 М розчині кислоти хлористоводневої. Зберігають у щільно закупореному контейнері, у захищеному від світла місці при температурі 2–8 оС.

Ідентифікують за ІЧ- та УФ-спектрами поглинання; методом ХТШ; за реакцією з сумішшю кислоти оцтової безводної, розчину заліза (III) хлориду та кислоти фосфорної (синє або фіолетове забарвлення); за реакцією на тартрати після попереднього видалення основи ерготаміну. Кількісно визначають методом неводної ацидиметрії з потенціометричним фіксуванням точки еквівалентності.

Фармакологічна група. N02C A02; N02C A52; N02C A72 — протимігренозні препарати.

Фармакологічні ефекти. Алкалоїд Secale cornutum. Викликає вазоконстрикцію мозкових та периферичних кровоносних судин, внаслідок чого зменшується набряк головного мозку.

Застосування. Купірування нападів мігрені та мігренеподібного головного болю. Не застосовується в період вагітності, при стенокардії, порушеннях функції печінки і нирок, а також у пацієнтів віком молодше 15 років (див. Мігрень).

Компендиум 2005 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко, А.П. Вікторова. — К., 2005; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index: An Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed. — 2001. — №1.