ЕКСТРАКЦІЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЕЛЕКТРОІМПУЛЬСНИХ РОЗРЯДІВ — спосіб інтенсифікації процесу екстракції, заснований на тому, що коливальний рух рідини формується при створенні в ній високовольтного розряду внаслідок накопичення (акумуляції) електричної енергії та її подальшого вивільнення в дуже короткі інтервали часу. Високе значення миттєвої потужності, яка виділяється в імпульсному електричному пробої рідини при розряді конденсатора, створює в іскровому каналі, що швидко розширяється, ряд явищ, які зумовлюють електрогідравлічний ефект. Серед них імпульсне електромагнітне випромінювання, яке супроводжує розряд, високий імпульсний тиск, що виникає в середовищі внаслідок утворення ударних хвиль, досягає десятків тисяч атмосфер і викликає переміщення рідини зі швидкістю сотень метрів за секунду; полідисперсне ультразвукове випромінювання, що створює пульсації газових включень і порожнин, імпульсну кавітацію у великому об’ємі середовища; дія іскрової плазми, яка несе у своєму спектрі широкий діапазон ІЧ, УФ та жорсткого випромінювання. Усі ці фактори, за винятком останнього, не тільки збільшують швидкість обтікання часток твердої фази і знижують зовнішній дифузійний опір (дія великих амплітуд, знакозмінного тиску, низьких часток коливань), а й прискорюють екстрагування часток з різними домішками (ВЧ). Фактично електрогідравлічний удар іскрового розряду слід відносити до типу мікровибуху, а механізм його дії у сфері гідродинаміки необхідно розглядати з цих позицій. Екстракція зазвичай проводиться за таких умов: ємність конденсатора — 0,2–1 мкФ, напруга на конденсаторі — 5–25 кВ, число розрядів — 300–500. Імпульсна технологія застосовується також для тонкого подрібнення твердих речовин, інтенсифікації перемішування високов’язких середовищ, пластифікації, грануляції, приготування сумішей. У порошковій металургії методом віброімпульсного пресування сипких матеріалів одержують різні вироби. У фармації електричний розряд у рідині може бути використаний для прискорення хімічних та технологічних процесів при отриманні нових активних та допоміжних речовин, полімеризації, стерилізації середовищ тощо.
Промышленная технология лекарств: В 2 т. / Под ред. проф. В.И. Чуешова. — Х., 2002.