ЕЙФОРІЯ

ЕЙФОРІЯ (грец. eu — добре + pherō — нести, переносити) — неадекватно підвищений, безжурний, безтурботливий настрій поєднаний з благодушністю, безпечністю, недостатньо критичним ставленням до свого стану, іноді з невпорядкованою поведінкою, ідеями переоцінки своїх здібностей, фізичного здоров’я. Підвищення настрою при Е. може набувати форми екстазу — переживання радості, надзвичайного щастя. Е. може поєднуватися як із прискореним плином думок, схильністю до образного фантазування, активною, але малопродуктивною діяльністю, розгальмуванням потягів, так і зі сповільненістю психічних процесів, пасивністю, млявістю, відсутністю спонукань. Е. часто виникає на перших етапах вживання наркотичних препаратів (напр. морфіну, героїну, промедолу, фенаміну, первітину та ін.). При цьому її разова тривалість, глибина й повторюваність у процесі вживання наркотику суто індивідуальні й знаходяться в прямому зв’язку з особливостями вищої нервової діяльності, характерологічними, емоційними особливостями людини, станом організму. Залежно від тривалості прийому наркотиків ейфоричний ефект змінюється в бік зниження.

Бабаян Э.А., Гонопольский М.Х. Наркология. — М., 1987; Блейхер В.М., Крук И.В. Толковый словарь психиатрических терминов / Под ред. к.мед.н. С.Н. Бокова. — Воронеж, 1995; Гавенко В.Л., Самардакова Г.О., Бачериков М.Є. Психіатрія і наркологія. — К., 1993; Завилянский И.Я., Блейхер В.М., Крук И.В., Завилянская Л.И. Психиатрический діагноз. — К., 1989; Руководство по психиатрии / Под ред. А.В. Снежневского. — Т. 1. — М., 1983.