ТИС

ТИСТИС (Taxus) — рід дерев родини тисових (Taxaceae). Відомо близько 20 видів роду, найбільш поширених у Північній півкулі: Т. ягідний (Taxus baccata L.), Т. канадський (Т. canadensis Marsh.), Т. гострокінцевий (Т. cuspidata Sieb. et Zucc.), Т. середній

(T. media Rehd.); рос. назва — тис. Розповсюджений у країнах Середземномор’я, Західної Європи, на Кавказі, у Західній Україні та в гірському Криму. Росте в мішаних і хвойних лісах, на вологих вапнякових схилах. Рослина отруйна. Культивується як декоративна.

Дводомне дерево завв. 10–20 м або чагарник, живе до 1000 років. Крона широко-пірамідальна, стовбур вкритий коричнево-червоною або сіро-коричневою корою. Деревина тверда, не піддається гниттю, жовто-червона, без смоляних ходів. Хвоя сидяча або короткочерешкова, спрямована догори, м’яка, темно-зелена, матова, ланцетна або лінійна, загострена, із поздовжнім заглибленням на верхньому боці. На молодих пагонах листки розміщені спірально, на старих — двома рядами, функціонують 6–8 років. Жіночих шишок немає, а насінні зачатки розташовані поодиноко на верхівці вкорочених пагонів і оточені трьома парами лусочок при насіннику-арилюсі, які при дозріванні стають м’ясистим, яскраво-червоним келихом, у який занурена насінина. Чоловічі шишки розміщені поодиноко в пазухах листків, майже округлі, складаються з мікроспорофілів із багатьма мікроспорангіями. Пилок без повітряних пухирців. Усі частини рослини, крім тих, що при насіннику, отруйні. Деревина стійка до вологи, з красивою текстурою, добре полірується. З лікувальною метою використовують кору і хвою. У корі та хвої Т. ягідного містяться алкалоїди: ізомери ефедрину, таксол, бакатин; терпени, стерини — стигмастан, оксиран; феругінол, вітаміни, жирні кислоти (пальмітинова, міристинова, олеїнова), γ-токоферол.

Т. виявляє протипухлинну, цитостатичну дію, збуджує дихання. Застосовуються хвоя, пагони, кора як джерело біомаси для отримання таксотеру — напівсинтетичної БАС, що є складовою протипухлинних препаратів.

Зефирова О.Н., Нуриева Е.В., Рыжов А.Н. и др. Таксол: синтез, биоактивные конформации и соотношение структура-активность для его аналогов // Журнал органической химии. — 2005. — Т. 41. — Вып. 3; Фармацевтична ботаніка. / За ред. Л.М. Сірої. — Вінниця, 2007; Pirali-Hamedani M., Hadjiakhoondi A., Rezazadeh Sh. et al. Taxezopidine G and 10-deacetyltaxezopidine G from Taxus baccata growing in Iran // Химия природ. соедин. — 2006. — № 4.