ТЕРАПЕВТИЧНІ ПЕРОРАЛЬНІ СИСТЕМИ

ТЕРАПЕВТИЧНІ ПЕРОРАЛЬНІ СИСТЕМИ (лат. therapeuticum perorale systema). Для забезпечення оптимального режиму лікування багатьох захворювань, включаючи й хронічні, необхідно підтримувати постійні концентрації лікарських речовин у плазмі крові. Із розроблених Т.п.с. найбільш перспективною є оральна осмотична система «Орос» (рисунок), що являє собою таблетку, покриту перфорованою оболонкою з ацетату целюлози.

Therapeuticum perorale systema.ai

Рисунок. Оральна осмотична система: а — отвір для вивільнення лікарської речовини; б — напівпроникна мембрана; в — місце для лікарської речовини

Вивільнення лікарської речовини із системи «Орос» здійснюється таким чином. Вода проникає всередину таблетки крізь напівпроникну мембрану (швидкість проникнення визначається структурою та властивостями мембрани). Потім відбувається розчинення лікарської речовини, що міститься в ядрі. Осмотичний тиск, що виникає при цьому, підвищується пропорційно кількості молекул або іонів в одиниці об’єму розчину. Під дією осмотичного тиску насичений розчин лікарської речовини викидається через невеликий отвір у мембрані. Доки підтримується насичена концентрація лікарських речовин у системі, швидкість проникнення розчинника в таблетку і швидкість вивільнення розчиненої лікарської речовини залишаються постійними. Далі при повному розчиненні лікарської речовини відбувається поступове зниження швидкості вивільнення речовини. Якщо отвір у мембрані досить малий, то осмотичний тиск, що виникає при розчиненні лікарської речовини, певною мірою підвищується. При застосуванні добре розчинної лікарської речовини відбувається швидке розведення насиченого розчину і різке зниження швидкості вивільнення. Час встановлення постійної швидкості вивільнення лікарських речовин із терапевтичної системи «Орос» має велике значення, оскільки тривалість перебування системи в ШКТ лімітована. Слід зазначити, що не всі лікарські речовини за своїми фізико-хімічними властивостями (напр. розчинністю) можуть бути використані в осмотичних терапевтичних системах. У деяких випадках додається осмотично активна допоміжна речовина (частіше натрію хлорид або маніт, який змішують із вмістом ядра таблетки у певному співвідношенні) або використовується двокамерна осмотична система, яка складається з ядра і резервуара, відокремленого від нього за допомогою непроникної еластичної мембрани. Важливим критерієм осмотичних пероральних терапевтичних систем є вибір полімеру для виготовлення напівпроникної мембрани. Мембрана не тільки контролює швидкість вивільнення лікарських речовин, але й забезпечує постійний об’єм розчинника в процесі розчинення ядра. Мембрана повинна мати достатню механічну щільність і бути стійкою до дії вмісту ШКТ. Для виготовлення мембран найчастіше використовують ацетат целюлози. Проникність мембрани регулюють за допомогою пластифікаторів або інших допоміжних речовин гідрофільної природи. Розмір отвору мембрани становить 250–500 мкм, який роблять за допомогою лазерної техніки. Осмотична система «Орос», що містить 85 мг індометацину, забезпечує відносно постійну концентрацію лікарської речовини у крові хворих протягом 18 год. Результати клінічного застосування довели її вищу ефективність при лікуванні остеоартритів і ревматоїдних артритів порівняно з традиційною лікарською формою — таблетками; відзначалося зниження проявів побічних ефектів з боку ЦНС і ШКТ. Ніфедипін — діюча речовина препарату Осмо-Адалат — поступово і рівномірно розподіляється в кишечнику, забезпечуючи його стабільну концентрацію у крові пацієнта протягом доби. Він є ефективним при лікуванні як м’якої, так і помірної форми артеріальної гіпертензії у хворих літнього віку. До оральних осмотичних систем типу «Орос» варто також віднести системи з метопралолом фумаратом, діамоксом, діурамідом та ін.

Chien Y.W. Microsealed Drug Delivery Systems: Theoretical Aspects and Biomedical Assessments. Recent Advances in Drug Delivery Systems / J.M. Anderson, S.W. Kim, Eds. // Plenum Press. — New York, 1984; Liu J.C., Farber M., Chien Y.W. Comparative Release of Phenylpropanolamine HCl for Long-acting Appetite Suppressant Products: Acutrium Vs. Dexatrim. Drug Develop. & Ind. Pharm., 1984. — Vol. 10; Physicians Desk Reference; Medical Economics Company. — Montvale, 1999.