ТЕЛУР

ТЕЛУР (Tellurium < лат. tellus, telluris — земля) Те — хімічний елемент VIА групи періодичної системи елементів Д.І. Менделєєва, ат. н. 52, ат. м. 127,60. Вміст Т. у земній корі становить 1⋅10–6%. Мінерали Т. можна поділити на дві групи: телуриди металів і продукти окиснення телуридів. Т. — сріблясто-сірий метал, має металевий блиск, за зовнішнім виглядом нагадує стибій, крихкий, Тпл — 449,8 °С. Т. — напівпровідник, особливістю якого є подвійна зміна типу провідності залежно від температури. Найбільш характерні ступені окиснення Т. –2, +4, +6. При кімнатній температурі Т. стійкий до дії кисню та повітря, а при нагріванні в кисні горить синім полум’ям, утворюючи діоксид TeO2. З галогенами Т. взаємодіє на холоді (з йодом — за наявності води). З воднем, азотом, вуглецем Т. не реагує, відповідні сполуки можуть бути одержані лише непрямим шляхом. Хімічних сполук із сіркою не утворює. Застосовують Т. для синтезу телуридів та їх сплавів для напівпровідникової техніки. У металургії Т. використовують як легірувальну добавку.

Краткая химическая энциклопедия / Под ред. И.Л. Кнунянц: В 5 т. — М., 1967. — Т. 5.