ХЛОРПРОМАЗИНУ ГІДРОХЛОРИД

ХЛОРПРОМАЗИНУ ГІДРОХЛОРИД (chlorpromazini hydrochloridum), 2-хлор-10-(3-диметиламінопропіл)фенотіазину гідрохлорид.

c17h19Cln2S⋅hcl                                            Мол. м. 355,3

Chlorpromazini hydrochloridum.ai

АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий кристалічний порошок, дуже легкорозчинний у воді, легкорозчинний у спирті та практично нерозчинний в етері. Розкладається під впливом повітря та світла. Тпл близько 196 оС. УФ-спектр: λmax = 254 нм (A1m.ai = 890–960), λmax = 306 нм у кислоті хлористоводневій. Зберігають у контейнері без доступу повітря у захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; за УФ-спектром; методом ХТШ; реакцією на хлориди. Кількісно визначають алкаліметрично в суміші кислоти хлористоводневої та етанолу з потенціометричним фіксуванням точки еквівалентності.

Фармакологічна група. N05A A01 — антипсихотичні препарати з групи похідних фенотіазину.

Фармакологічні ефекти. Чинить виражену антипсихотичну дію, усуває психомоторне збудження, зменшує відчуття страху, агресивність, психомоторну загальмованість. Крім нейролептичного і седативного, має антиеметичний, гіпотермічний, гіпотензивний, антигістамінний та антисеротоніновий ефект. Блокує центральні адренергічні й дофамінергічні міжнейронні контакти. Потенціює дію анальгетиків, місцевоанестезувальних, снодійних і протисудомних препаратів.

Застосування. Різні види психомоторного збудження у хворих на шизофренію, маніакальне збудження у хворих із маніакально-депресивним психозом, інші психічні захворювання (психопатія, реактивно-невротичні стани різного генезу, що супроводжуються відчуттям страху, тривоги, збудженням, безсонням; психогенні зміни настрою у психопатів, дисфорія у хворих на епілепсію, органічні захворювання ЦНС, психоз у розумово відсталих; гострий алкогольний психоз і абстиненція при алкоголізмі та токсикоманії). Як препарат з вираженими седативними властивостями. Як протиблювотний препарат та препарат, що заспокоює гикавку. У комплексному лікуванні гіпертонічного кризу, що супроводжується психомоторним збудженням. Для потенціювання дії анальгетиків при хронічному больовому синдромі, а також барбітуратів при хронічному безсонні. При захворюваннях, що супроводжуються підвищенням тонусу м’язів. При гіпертермії. У анестезіології — у складі так званих літичних сумішей. У комплексній терапії дерматозів із синдромом свербежу (див. Антипсихотичні препарати).

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; European Pharmacopoeia 5; The Merk index: An Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed. — 2001. — № 1.