ЛІКАРСЬКА ТАЄМНИЦЯ — сукупність відомостей про хворобу (діагноз, методи лікування, прогноз та ін.), а також про сімейне та інтимне життя хворого, що стали відомими медичним і фармацевтичним працівникам у процесі лікування і не підлягають розголошенню. Кожен пацієнт має право на збереження особистої таємниці. Лікар, як і інші особи, які беруть участь у наданні медичної чи фармацевтичної допомоги, зобов’язані зберігати Л.т. Медична інформація про пацієнта може бути оприлюднена в таких випадках: при висловленій письмовій згоді пацієнта; при мотивованій вимозі органів дізнання (слідства, прокуратури та суду); коли збереження таємниці суттєвим чином загрожує здоров’ю та життю пацієнта та іншим особам (небезпечні інфекційні хвороби); у випадку залучення до лікування інших спеціалістів, для яких така інформація є професійною необхідністю. Лікар має стежити за тим, щоб особи, які беруть участь у лікуванні хворого, також дотримувалися професійної таємниці. Особи, що користуються правом доступу до медичної інформації, зобов’язані зберігати таємницю, а також дані, отримані в процесі лікування пацієнта. У разі проведення наукових досліджень, навчання студентів та вдосконалення кваліфікації лікарів (фармацевтів) також необхідно дотримуватися Л.т. Демонстрація хворого можлива тільки з його згоди.
Большой энциклопедический словарь. — М., 1997; Энциклопедический словарь медицинских терминов: В 3 т. / Гл. ред. Б.В. Петровский — М., 1982. — Т. 1.