ЛИМОННИК КИТАЙСЬКИЙ

ЛИМОННИК КИТАЙСЬКИЙ (Schisándra chinénsis (Turcz.) Baill.; син.: схізандра; грец. schizo — розколювати + aner, andros — чоловік, через дворозділені пиловики) — одно- або дводомна дерев’яниста листопадна ліана родини лимонникових — Schizandraceae, яка має специ­фічний запах лимона, з пагонами завд. 4–8 м, обвиває стовбури дерев або гілки кущів; рос. назва: лимонник китайский. Листки чергові, обернено-яйцеподібні або загострено-еліп­тичні, цілокраї або слабко зазубрені, з черво­ними черешками. Квітки одностатеві, рідко — дво­статеві, білі або рожево-білі, ароматні з воскоподібними членами оцвітини, чоловічі та жіночі квітки зібрані по 2–3–5 у пазухах листків в основі вкорочених пагонів. Плід — соковита багатолистянка, яка складається з численних червоних ягодоподібних одно- або двонасінних плодиків. Цвіте у травні–червні. Плоди достигають у вересні. Л.к. росте на Далекому Сході. На території України вирощують як декоративну, харчову і лікарську рослину. Сировина — зрілі плоди Fructus Schizandrae і насіння лимонника — Semina Schizandrae chinensis. Збирають плоди з вересня і до початку заморозків, протягом 2–3 днів, пров’ялюють на вільному повітрі під накриттям, а потім штучно досушують у сушарках, починають при температурі 35–40 °С, за­кінчують при температурі 60 °С. Насіння виділяють із вичавків, які залишаються після переробки плодів на сік. Сушать насіння при температурі, не вищій за 50 °С. Готову сировину зберігають у полотняних мішках у сухому приміщенні, яке добре провітрюється. Плоди містять до 20% органічних кислот, основні з яких лимонна (11%), яблучна (10%) та винна; сесквітерпеноїди: іланген, ха­мігрен, хамігреналь, сесквікарен; фенольні сполуки: флавоноїди, катехіни, антоціани, дубильні речовини; лігнани: схізандрин, схізандрол; гомізини А, В, С, D, F, G, H, N, тиглоїлгомізин P; сапоніни, цукри, значну кількість вітаміну С (у сухих плодах до 500 мг%) та етерну олію. У насінні є етерна олія (1,9–2,9%); жирна олія (до 33% з йодним числом 104,7–142,1), до складу якої входять гліцериди ненасичених жирних кислот — лінолевої, олеїнової, ліноленової, міристинової, пальмітинової, стеаринової, паль­мітоолеїнової; вітамін Е; лігнани (5,02%): схі­зандрин (0,12%), γ-схізандрин, схізандрол, псевдо-γ-схізандрин, дезоксисхізандрин та ін. Дослідженням лігнанів на початку 60-х рр. ХХ ст. займався Д.А. Баландін, який виділив і встановив структуру схізандрину.


Схізандрин

Настойку лимонника (1:5, 95% спирт) застосовують при фізичній та розумовій перевтомі, для посилення гостроти зору при астенічних і астенодепресивних станах, при трофічних виразках; препарат посилює адаптогенні властивості організму. Сік лимонника використовують як тонізуючий напій, корисний при пониженій кислотності шлункового соку. Протипоказання: при підвищеній нервовій збудливості, безсонні, підвищеному АТ і порушеннях серцевої діяльності. Застосовується у гомеопатії.

Літ.: Государственная фармакопея СССР: Вып 2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье. — М., 1989; Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Magnoliaceae — Limoniaceae — Haloragaceae. — Л., 1984; Турова А.Д. Лекарственные растения СССР и их применение. — М., 1974; The constituents of Schisбndra chinйnsis Baill / Y. Ikeya, H. Taguchi, I. Yosioca, H. Kobayashi // Chem. and Рharm. Bull. — 1979. — Vol. 27, № 6.