ЛЕЙКОЦИТИ

ЛЕЙКОЦИТИ (грец. leukos — білий + kytos — клітина) — безбарвна клітина крові, здатна до амебного руху і поглинання бактерій та інших сторонніх (чужорідних) тіл. Є різні типи Л., які поділяють на дві великі групи: гранулярні Л. (базофіли, еозинофіли і нейтрофіли) та негранулярні Л. (лімфоцити і моноцити). Нормальні величини Л. у здорової дорослої людини — 4·109…9·109/л. Підвищення вмісту Л. (лейкоцитоз) може бути фізіологічним і патологічним. Фізіологічний лейкоцитоз спостерігається після прийому їжі (вміст Л. не перевищує (10…12)·109/л), після фізичного навантаження, прийому гарячих і холодних ванн, у період вагітності, пологів, у передменструальний період. Патологічний лейкоцитоз спостерігається при різних запальних захворюваннях (таких як нагноєння, запальні процеси різної етіології — апендицит, перитоніт, плеврит, інфекційний поліартрит, флегмона); інфекційних захворюваннях (пневмонія, сепсис, менінгіт, бешиха та ін.), за винятком тих, при яких спостерігається лейкопенія; вираженість лейкоцитозу залежить від ступеня тяжкості інфекційного процесу та реактивності організму; відсутність лейкоцитозу в гострій фазі інфекційного процесу є несприятливою ознакою, особливо, якщо спостерігається поєднання зі зсувом у формулі вліво; інфарктів різних органів (міокарда, легень, селезінки, нирок); великих опіків, крововтрат (постгеморагічний лейкоцитоз); злоякісних захворювань, захворювань системи крові (лейкози, поліцитемії, лімфогранулематоз), інфекційного мононуклеозу та інфекційного лімфоцитозу; уремії, діабетичної коми; після спленектомії (виражений лейкоцитоз (15…20·109/л) з нейтрофільозом до 90%).

Зниження вмісту Л. (лейкопенія) може відбуватися внаслідок таких причин: при впливі деяких хімічних речовин (бензолу); після опромінення (зокрема рентгенівськими променями); під впливом гіпопластичних та апластичних процесів; при прийомі ЛП (амідопірину, бутадієну, реопірину, сульфаніламідів, цитостатиків та ін.); при захворюваннях селезінки. Лейкопенія в цих випадках зумовлена руйнуванням нейтрофілів у селезінці та гальмівним впливом селезінки на кровотворення; перебіг деяких інфекційних захворювань відбувається з лейкопенією (черевний тиф, малярія, бруцельоз, кір, краснуха, грип, вірусний гепатит у гострій фазі); при деяких ендокринних захворюваннях (акромегалії, захворюваннях щитоподібної залози); при лейкозах (передозуванні цитостатиків); при метастазуванні новоутворень у кістковий мозок. Лейкоцитарна формула відображає відсоткове відношення різних видів Л. Значення вмісту різних видів Л. та їхніх морфологічних особливостей наведено в таблиці.

664

Данилова Л.А. Анализы крови и мочи. — СПб, 2005; Назаренко Г.И., Кишкун А.А. Клиническая оценка лабораторных исследований. — М., 2002; Медведев В.В., Волчек Ю.З. Клиническая лабораторная диагностика. Справочник для врачей. — СПб, 1995.