ЛАМІНАРІЯ

ЛАМІНАРІЯ (морська капуста), Laminaria L. (лат. lamina — пластина) — рід бурих водоростей родини ламінарієвих (Laminariaceae), розповсюджених у північних і далекосхідних морях; налічує 30 видів, із них у СНД — 20. Найбільш поширеними видами є: Л. цукриста — L. saccharina (L.) Lam., рос. назва: ламинария сахарная; Л. японська — L. japonica Aresch., рос. назва: ламинария японская; Л. пальчасторозсічена — L. digitata (Huds.) Lam., рос. назва: ламинария пальчаторассеченная. Багаторічна водорость 2–12 см завд. і 10–35 см завш. Тіло (слані) складається з ременеподібних соковитих загострених пластин (таломів), стволика і ризоїдів, або дископодібної підошви. Пластина овальна, стрічко- чи віялоподібна, гладка, без ребер і отворів, суцільна чи розсічена на лопаті. Криптосоми відсутні. Краї пластини рівні чи хвилясті. Колір сланей від зеленкувато-сірого до зеленкувато-чорного. Спорангії розвиваються групами, утворюючи темні плями на пластині.

ЛРС є слані Л. — Thalli Laminariaе, які використовують у цілому та подрібненому вигляді. Їх збирають у червні–жовтні за допомогою спеціальних пристроїв або після шторму. Для відновлення заростей залишають не менше 10% сланей другого року життя. Заборонено збирати Л. тралами. Не заготовляють слані першого року життя, а дворічні — в період спороутворення. Сушать їх на бетонних майданах або стелажах в ясну погоду чи в тунельних сушарках при температурі 50–80 °С. Висушені водорості на 8–15 діб укладають під намети в штабелі та накривають брезентом або полімерним матеріалом, у результаті чого слані стають еластичними. Потім їх сортують, очищують, ріжуть (шинкують) і пакують. Сировина гігроскопічна і легко псується від вологи.

Основними діючими речовинами Л. є полісахариди та органічно зв’язаний йод. Слані містять вуглеводи: маніт — до 30%, полісахариди — не менше 8%: солі альгінової кислоти — до 35%, ламінарин — до 20%, фукан; ліпіди: ω-3- і ω-6-поліненасичені жирні кислоти, фітостерини; вітаміни: аскорбінову, пантотенову і фолієву кислоти, вітаміни групи В; каротиноїди; хлорофіли А і С; азотвмісні речовини; макро- і мікроелементи: J — 2,7–3%, Br — 0,02–0,9%, K, Na,Ca, Ba, Mn, Cu, Fe, Zn, S, B.

Л. використовують для профілактики проти ендемічного зобу та при атеросклерозі, вона діє як проносний засіб при хронічних атонічних запорах, гострих і хронічних ентероколітах, проктитах, а також для профілактики та лікування гіпертиреозу, легких форм базедової хвороби, в харчуванні (особливо людей літнього віку). Л. протипоказана при нефриті, геморагічних діатезах, туберкульозі легень, схильності до кровотеч, у період вагітності та в інших випадках, коли не можна вживати йод. Препарат Ламінарид має проносну дію. В експерименті ламінарин має протипухлинні та гіпоглікемічні властивості; поліненасичені жирні кислоти — протипухлинні властивості, а насичення організму такими кислотами нормалізує ліпідний обмін і перешкоджає розвитку атеросклерозу судин. Альгінову кислоту та її похідні використовують як гемостатичні препарати і як допоміжні матеріали для виробництва ЛП (таблеток, мазей тощо) різної спрямованості дії. Похідні альгінової кислоти виводять радіонукліди з організму, стимулюють імунітет, виявляють протипухлинну, антимікробну, протизапальну і спазмолітичну активність.

Биологически активные полисахариды морских водорослей и морских цветковых растений / Ю.Н. Лоенко, Г.П. Лямкин, А.А. Артюков и др. // Растит. рес. — 1991. — Т. 27; Государственная фармакопея СССР. — Вып. 2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье. — М., 1990; Лiкарськi рослини / За ред. акад. АН УССР Гродзинського А.М. — К., 1991; Подкорытова А.А., Аминина Н.М., Левачев М.М. Свойства альгинатов и их использование в лечебно-профилактическом питании // Вопр. питания. — 1998. — № 3; Drevon C.A. Marine oils and their effect // Nutr. Res. — 1992. — Vol. 50.