БУЛЬБА (лат. tuber — бульба) — видозмінений пагін, функціями якого є накопичення поживних речовин і вегетативне розмноження. Розрізняють Б. надземні (рис. 1) і підземні (рис. 2). Надземні Б. утворюються з пазушних бруньок, ділянок стебла або з цілого вкороченого стебла. У гірчака живородного (Polуgonum viviparum L.) нижні квітки перетворюються на бульбочки, які служать для вегетативного розмноження. З епіфітних видів із родини Зозулинцевих (Orchidaceae) на бульби перетворюються ділянки стебла. Ці бульби називаються псевдобульбами і є водозапасливими органами. У капусти кольрабі (Brassica caularapa L.) бульбоподібно потовщене стебло, яке несе на верхівці справжнє листя.
Рис. 1. Надземні Б.: а — зозулинцеві (Orchidaceae); б — капуста кольрабі (Brassica caularapa L.)
Підземні Б. можуть утворюватися на кореневищах (рід Хвощ — Eqisetum), у основі головного пагона та гіпокотиля (цикламен європейський — Cyclamen vernum), в верхівкових бруньках столонів картоплі (Solanum tuberosum L.). На Б. картоплі є бічні бруньки, які називаються вічками (oculi), та листкові рубці — брівки. Б. вкрита перидермою і має добре розвинену запасливу тканину, в клітинах якої накопичується крохмаль.
Рис. 2. Підземні Б.: а — цикламен європейський (Cyclamen vernum); б — картопля (Solanum tuberosum)
Атлас по описательной морфологии высших растений: Стебель и корень / А.А. Федоров, М.Э. Кирпичников, З.Т. Артюшенко. — М.–Л., 1962; Лотова Л.И. Морфология и анатомия высших растений. — М., 2001.