БОЛИГОЛОВ ПЛЯМИСТИЙ

БОЛИГОЛОВ ПЛЯМИСТИЙ, Conium macula′tum L. (грец. koneion (Conium maculatum); лат. maculatus — плямистий від macula — пляма); син.: свистуля. Рос. назва: болиголов пятнистый, Б. крапчатый, омег. Рід Conіum нараховує 4 види у світовій флорі (Євразія і Африка), у країнах СНД — 1 вид. Дворічна трав’яниста рослина родини селерових (зонтичних) — Apiaceae (Umbelliferae), 60–250 см завв.; корінь стрижневий, веретеноподібний; стебло голе, пустотіле з численними червонувато-бурими плямами; нижні листки довгочерешкові, три–чотири рази пірчасторозсічені; верхні — дрібніші, менше розсічені, майже сидячі; квітки білі, утворюють складний зонтик; плід — вислоплідник, який розпадається на два широкояйцеподібних мерикарпії. Б.п. росте повсюди в Європі, у Західному Сибіру, Центральній Азії, Далекому Сході, Кавказі; частіше — на пасовищах, луках, пустирищах, смітниках, рідше — на лісових галявинах, заливних луках.

Усі частини рослини мають неприємний запах мишей, який зумовлюють леткі алкалоїди. Основні діючі речовини — алкалоїди групи піридину: коніїн, конгідрин, конгідрон N-метилконіїн, γ-конісеїн, ψ-конгідрин, 2-метилпіперидин, N-метилпсевдоконгідрин та ін.

boligolov.eps

Корені містять 0,02–0,04%, стебла — 0,01–0,024%; листя — 0,01–0,18%; плоди — 0,73–2% алкалоїдів. Б.п. містить: у коренях поліацетиленові сполуки: фалькаринон, дигідрофалькаринон, фалькаринолон; гідроксикоричну кислоту — кавову; кумарини 0,09–0,24%; у листі — ефірну олію 0,08%; вітаміни: аскорбінову кислоту, каротиноїди; флавоноїди: кверцетин, кемпферол, діосмін, гесперидин, лютеолін; у плодах — ефірну олію 0,017%; кумарини: бергаптен, ксантотоксин; флавоноїди: гесперидин, лютеолін-7-рутинозид, антоціани; жирну олію 11,3–17,5%, у її складі жирні кислоти: петрозелінова, петрозелідинова, лінолева, ліноленова, олеїнова, ліноленолова, пальмітинова, стеаринова.

Б.п. — одна з найбільш отруйних рослин. Особливо Б.п отруйний у період цвітіння — початок плодоносіння. В Україні застосування у медицині заборонено, проте Б.п. офіцинальний у багатьох країнах світу. Б.п. було внесено до фармакопей країн Західної Європи, Південної Америки. У народній медицині настойка і сік застосовуються всередину (має знеболювальну, седативну, протиастматичну, протисудомну, протиракову дію); при шлунково-кишкових коліках, анурії, анемії, дисменореї, полюціях, сифілісі; зовнішньо — при ревматизмі, подагрі та ін. У гомеопатії використовується есенція свіжої трави, яка входить до складу комплексних препаратів, у т.ч. ін’єкційних.

Пименова М.Е. Биоморфологическая характеристика и прогнозная оценка сырьевой фитомассы ценопопуляций Conium maculatum L. в горном Алтае (бассейн р. Маймы) / Растительные ресурсы. — 2002. — Т. 38, Вып. 3; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Rutaceae — Eleagnaceae. — Л.: Наука, 1988; Laopez T.A., Cid M.S., Bianchini M.L. Byochemistry of hemlock (Conium maculatum L.) alkaloids and their acute chronic toxicity in livestock // A review. Toxicon. — 1999. — 37 (6).