БОБІВНИК ТРИЛИСТИЙ

БОБІВНИК ТРИЛИСТИЙ — Menyanthes trifoliata L. (грец. men — міс + аnthos — квітка + лат. trifoliatus — трилистий) — багаторічна трав’яниста болотна рослина родини бобівникових (Menyanthaceae); рос. назва — вахта трехлистная, трилистник водяной. Проростає по всій Європі (окрім південних районів). Росте розсіяно по всій території України на болотах, заболочених луках, у вільшняках. Рослина має довге повзуче кореневище 1,5 см у діаметрі. Листки чергові, довгочерешкові, розташовані біля основи довгого безлистого квітконосного стебла, 15–30 см завв. Квітки правильні, зрослопелюсткові, блідо-рожеві або білі, у китицях на верхівках стебла. Плід — округла яйцеподібна коробочка, що розкривається у вигляді двох стулок, 7–8 см завд. Цвіте у травні–червні. Рослина офіцинальна. Як ЛРС використовують листя Б.т. (Folia Menyanthidis trifoliatae), заготовлене під час і після цвітіння рослини. Молоді та верхівкові листки заготівлі не підлягають, оскільки чорніють під час сушіння. Листя Б.т. містить монотерпенові гіркоти — іридоїди (логанін, сверозид, меніантин, меліантин, лоліолін, сверозид фоліаментин); алкалоїди (до 0,3%) (генціанін, генціанідин, генціатибетин (0,35%)); тритерпенові сапоніни, флавоноїди: рутин (0,32–1,67%), гіперозид (0,4–1,56%), кумарини, стероїди (α-спінастерин, стигмастенол); дубильні речовини (до 3%), ефірну олію (0,07%), холін, ферменти, органічні сполуки йоду, вуглеводи (фруктоза, глюкоза, сахароза). У траві містяться дубильні речовини (5,4%), жирна олія, холін, сполуки йоду. У коренях виявлено глікозид меліантин, дубильні речовини, інулін, пектинові речовини, сліди алкалоїдів.

bobivnyk.eps

Препарати Б.т. поліпшують травлення, посилюють перистальтику кишечнику, стимулюють виділення жовчі, виявляють протизапальну, проносну дію, використовуються у гастроентерології при гіпофункціях органів травлення, дискінезіях за гіпотонічним та гіпокінетичним типом. Настій та густий екстракт використовують для підвищення апетиту і як жовчогінне при анорексії, хронічному гіпоацидному і атрофічному гастритах, при захворюваннях печінки і жовчних шляхів. Б.т. входить до складу жовчогінних, апетитного, заспокійливого зборів та гіркої настойки. Виявляє виражену седативну, загальнотонізуючу, детоксикуючу дію, призначається при функціональних розладах нервової системи. В народній медицині Б.т. використовують при гемінтозах, у вигляді клізм — при запорах; зовнішньо — при пародонтозі, гінгівітах, трофічних виразках, захворюваннях шкіри. Гомеопатичні препарати Б.т. вживають при головному болю, ревматизмі, невралгії трійчастого нерва.

Літ.: Вульф Е.В., Малеева О.Ф. Мировые ресурсы полезных растений. — Л., 1969; Кобзар А.Я. Фармакогнозія в медицині. К.; 2004; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Hydrangeaceae-Haloragaceae. Л., 1987; Современная фитотерапия / Под. ред. В. Петкова. — София, 1988.