БІОФІЛЬТР

БІОФІЛЬТР (грец. bios — життя + франц. filtre < ср.-лат. filtrum — повсть) — фільтр для біологічного очищення стічних вод. Це споруда (резервуар) з подвійним дном, заповнений у висоту до 2 м фільтрувальним матеріалом (котельним шлаком, керамзитом, керамікою, гравієм, металевим або полімерним матеріалом тощо). Під час проходження стічних вод на поверхні фільтрувального матеріалу утворюється плівка з бактерій і грибів, які окиснюють і мінералізують органічні речовини цих вод, інакше кажучи, відбувається знезараження стічних вод під дією бактерій. Клітини мікроорганізмів у Б. знаходяться у нерухомому стані, оскільки закріплюються на поверхні пористого носія. Утворену таким чином біоплівку можна віднести до іммобілізованих клітин. У цьому разі іммобілізована не монокультура, а цілий консорціум, неповторний за своїм якісним і кількісним складом, який відрізняється місцем знаходження на поверхні носія. Перевага використання Б. полягає в тому, що формування конкретного біоценозу приводить до практично повного видалення всіх органічних домішок. Б. знаходять широке застосування на підприємствах промислової мікробіології та фармації і належать до інтенсивного способу біоочищення промислових стічних вод.

Біологічний словник. — К., 1986; Биотехнология: В 8 кн. / Под ред. Н.С. Егорова, В.Д. Самуилова. Кн. 6: Микробиологическое производство биологически активных веществ и препаратов / В.А. Быков, И.А. Крылов, М.Н. Манаков и др. — М., 1987; БЭС: В 2 т. / Гл. ред. А.М. Прохоров. — М., 1991. — Т. 1.