БЕЗРУК Прасковія Гнатівна

БЕЗРУК Прасковія Гнатівна (27.10.1919, м. Гадяч Полтавської обл. — 1997, Харків) — доктор медичних наук (1973).

Закінчила Харківський медичний інститут (1945).

Працювала: молодший науковий співробітник (1946), старший науковий співробітник (1959), завідувач лабораторії мікробіології і промислової токсикології (1973), науковий консультант (1982–1986) Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту.

Напрями наукових досліджень: створення ЛП для лікування захворювань печінки та жовчних шляхів, оцінка нешкідливості ЛП, допоміжних речовин та пакувальних матеріалів.

Науково-практичні здобутки: брала участь у розробленні і впровадженні ергометрин малеату, ерготалу, гіперозиду, пастенацину, флакразиду, гомфотину, конфлавіну, флакурміну, силібору та багатьох інших. Деякі ЛП відмічені срібними медалями ВДНГ СРСР. Автор 85 публікацій, у т.ч. 9 авторських свідоцтв. Підготувала 6 кандидатів наук.

Нагороджена медаллю «За трудову відзнаку», значком відмінника соціалістичного змагання медичної промисловості. Була членом двох спеціалізованих рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій (при Всесоюзному науково-дослідному інституті хімії та технології лікарських засобів та ХФІ).

Основні праці: Фармакологическое изучение гликозидного препарата из листьев желтушника левкойного — Корезима (канд. дис.). — Х., 1955; Фармакологические данные о некоторых α- и γ-пироновых веществах желчегонного и сердечного действия (докт. дис.). — Х., 1973; Некоторые фармакологические данные о флакразиде // Фармакол. и токсикол. — 1967. — № 4; Влияние бересклета на сердечно-сосудистую систему // Фармакол. и токсикол. — 1968. — № 1 (співавт.); Влияние флакразида на интенсивность коронарного кровотока и сердечную деятельность // Фармакол. и токсикол. — 1968. — № 2 (співавт.); Влияние авикулярина на желчевыделительную функцию печени // Фармакол. и токсикол. — 1969. — № 5.

Літ.: Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991.