БАРТЕР

БАРТЕР (англ. barter — міна, товарний обмін) — вид господарсько-торговельної діяльності (операція), за якою одна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління товар в обмін на інший товар. Б. передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види зарахування та погашення взаємної заборгованості, внаслідок яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг). За погодженням сторін можлива грошова доплата за обмінний товар більшої вартості на товар меншої вартості, якщо це не суперечить чинному законодавству. Б. юридично базується на бартерній угоді між суб’єктами. Сторона договору вважається продавцем товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує натомість. До договору Б. (міни) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі Б. Б. як система обміну (міни), при якому товари та послуги обмінюються без платежу грошима (натуральний обмін) між підприємствами, державами, характерний для періоду нерозвинутих товарних відносин або нестійких валют. При цьому можлива діяльність бартерних бірж, що базуються на натуральному товарообміні. Крім того, Б. можливий як вид погашення боргу неплатоспроможним суб’єктом. Законодавством можуть бути встановлені особливості здійснення Б. (товарообмінних) операцій, пов’язаних із придбанням і використанням окремих видів майна, а також здійснення таких операцій в окремих галузях господарювання (напр. з державним або комунальним майном; особливості документального оформлення та оподаткування тощо). У фармацевтичній галузі Б. використовується виробничими підприємствами (напр. закупівля сировини та матеріалів в обмін на продаж готової продукції тощо) і оптовими фармацевтичними фірмами (напр. з метою значного розширення асортименту товару за рахунок наявних значних обсягів лише одного — кількох найменувань). Важливим чинником при цьому виступає співвідношення цін. Для зменшення законодавчого впливу на Б. сторони оформляють окремі, не взаємопов’язані договори купівлі-продажу з наступним погодженим взаємним перерахуванням коштів (напр. при наявності коштів лише у одного суб’єкта або операцією овердрафт тощо). Бартерні операції властиві переважно для країн з нестабільною економікою, в яких відчутний дефіцит власної та іноземної валюти. У фармацевтичній галузі Б. набув особливого поширення у 90-х рр. XX ст. Б. не сприяє фінансовій стабільності ФП і торгових організацій (зменшує обсяг очікуваних грошових ресурсів, знижує показники ліквідності, сповільнює оборотність обігових коштів). Б. підриває стійкість грошової одиниці та зменшує обсяг податків до бюджету, тому держава намагається боротися з ним, створюючи умови економічної невигідності використання Б.

Господарський кодекс України (№ 436-IV, 2003); ЕЕ: У 3 т. — К.–Тернопіль, 2000; Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР; Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. чл.-кор. НАНУ М. Попович. — К.–Львів, 2001.