БАКЛАЖАН

БАКЛАЖАН (Solanum melongena L.) — вид одно- або багаторічних трав’янистих рослин родини пасльонових — Solanaceae. Види роду Б. розповсюджені в помірному поясі Північної півкулі, у Північній та Південній Америці. Батьківщиною Б. вважають Індію, де він був відомий ще в I тис. до н.е.; у VIII ст. він був завезений у Південну Європу (Італія, Іспанія, Франція) і до ХVIII ст. його вирощували як ЛР. В Україні Б. відомий з ХVII–ХVIII ст. Стебло прямостояче, розгалужене від 25 до 100 см завв., забарвлення стебла і вузлів зелене, у верхній частині фіолетове. Листя Б. велике (завд. 7–35 см), просте, чергове, овальної форми, опушене, іноді з гострими колючками. Забарвлення листя зелене з синьо-фіолетовими відтінками. Квітки великі, фіолетові, іноді білі, розташовані в пазухах листків поодиноко чи зібрані в невеликі волоті (від 2 до 5 квіток), двостатеві. Плід — фіолетова циліндрична, округла, грушо- або яйцеподібна ягода, яка досягає ваги від 50 г до 1 кг. Зустрічаються декоративні сорти з білими, жовтими, червоними і смугастими плодами. Плід — багатогніздова камера, м’якуш білий чи зеленуватий. Насіння плоске, округле, гладке, сірувато-жовте, численне, 2,5–3 мм у діаметрі. Урожайність плодів Б. — 15–30 т/га.

Вміст сухих речовин у плодах — 7,1–11%; білки становлять 1,2%, виявлені вуглеводи та споріднені сполуки: крохмаль (1,3–1,5%), цукри (3–5%), пектинові речовини (0,4%); амінокислоти незамінні (393 мг%): валін (71 мг%), ізолейцин (61 мг%), лейцин (80 мг%), лізин (56 мг%), метіонін (11 мг%), треонін (47 мг%), триптофан (12 мг%), фенілаланін (55 мг%); замінні: глютамінова (195 мг%) і аспарагінова (174 мг%) кислоти; ліпіди (0,1–0,4%); у ліпофільній фракції насіння містяться стероїди: 4-метилстерин, холестерин, брасикастерин, кампестерин, β-ситостерин, ∆5-авенастерин, ∆7-стигмастерол з перевагою β-ситостерину у вільному стані, а також олеїнова, пальмітинова і стеаринова кислоти; вітаміни: аскорбінова кислота (5 мг%), В1 (0,04 мг%), В2 (0,05 мг%), В6 (0,15 мг%), каротин (0,02 мг%), нікотинова кислота (вітамін РР) тощо; органічні кислоти (0,2–0,3%); макро- і мікроелементи: K, Ca, Mg, S, P, Cl, Al, B, Fe, I, Co, Mn, Cu, Zn. Гірка речовина мелонген (соланін М).

Б. — цінний продукт лікувального і дієтичного харчування. Наявні мінеральні речовини є обов’язковим фактором гемопоезу, стимулюють кровотворення при недокрів’ї; значний вміст калію поліпшує роботу серця, посилює діурез; стероїди та інші сполуки сприяють зниженню рівня холестерину у крові, гальмують розвиток атеросклерозу. Б. рекомендують вживати при цукровому діабеті й захворюваннях нирок; він корисний людям літнього віку з початковими формами атеросклерозу, хворим на серцево-судинні захворювання з набряками. При повному дозріванні у плодах Б. різко збільшується кількість алкалоїду соланіну М.

БСЭ. — М., 1975. — Т. 22; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Нуралиев Ю.Н. Лекарственные растения. Целебные свойства фруктов и овощей. — Душанбе, 1989; Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник по лекарственным растениям. — М., 1984; Швец С.А., Кинтя П.К. Стерины семян и проростков баклажанов Solanum melongena L. — Кишинев, 1984.


Інші статті автора