В’ЯЗКІСТЬ

В’ЯЗКІСТЬ — властивість речовини чинити опір переміщенню однієї її частини відносно іншої при зсуві, розтягненні та інших видах деформації (див. Реологія). В. належить до явищ перенесення, які визначають дисипацію енергії при деформації. В. при деформаціях зсуву називають зсувною В., при одноосьовому розтягненні — подовжною В., при деформаціях об’ємного стиснення — об’ємною В. Кількісною характеристикою В. є коефіцієнт В. Коефіцієнт зсувної В. η, який зазвичай називають В., визначається як коефіцієнт пропорціональності між швидкістю деформації зсуву vyazkist_1.eps (6789 — відносна деформація зсуву, t — час деформації) і дотичним в’язким напруженням vyazkist_2.eps, що виникає при цьому: 65786. Це співвідношення, встановлене І. Ньютоном, є правильним тільки якщо η не залежить від швидкості деформації. Середовища, для яких наведена умова є справедливою, називаються ньютонівськими. Одиницею В. у системі СІ є паскаль•с [Па•с]. У гідродинаміці часто використовують поняття кінематичної В. ν = η /(ρ — густина речовини), яку вимірюють у м2/с.

Коефіцієнт об’ємної В. ξ визначається як коефіцієнт пропорціональності між швидкістю об’ємної деформації й додатковим тиском, що виникає у середовищі внаслідок порушення термодинамічної рівноваги.

Коефіцієнт подовженої В. λ визначає поглинання подовжених звукових хвиль і є комбінацією η та ξ:

Зсувна і об’ємна В. є важливими технологічними характеристиками речовин і багатокомпонентних систем, зокрема лікарських та парфумерно-косметичних засобів (мазей, гелів, кремів, паст тощо). В. води при 20 ˚С дорівнює 1,0020,001 мПа•с і це значення приймають як еталонне. В. плазми крові та лімфи близька до 1,4 мПа•с. В. низькомолекулярних рідин зазвичай не перевищує декількох десятків Па•с. У високов’язких рідин значення В. можуть бути більшими у тисячі й мільйони разів, а у твердих тіл вона досягає 1015–1020 Па•с.В. розчинів залежить від концентрації розчиненої речовини, причому В. розчину може бути як більше, так і менше В. чистого розчинника. У розчинах полімерів, а також у багатокомпонентних системах відмічають складні явища, пов’язані з руйнуванням надмолекулярних структур при деформаціях зсуву (див. Тиксотропія). Поведінка таких середовищ буде ньютонівською лише при малих дотичних напруженнях.

Віскозиметричний метод визначення молекулярної маси полімерів включений до ДФУ (див. Розчини висомолекулярних сполук).

Літ.: ДФУ. — Х., 2001; Захарченко В.Н. Коллоидная химия. — М., 1989; Малкин А.Я. Вязкость. В кн.: Химическая энциклопедия. — М., 1988. — Т. 1; Сырников Ю.П. Вязкость. В кн.: Физическая энциклопедия. — М., 1988. — Т. 1; Перцев И.М., Котенко А.М., Чуешов О.В., Халеева Е.Л. Фармацевтические и биологические аспекты мазей / Под ред. И.М. Перцева. — Х., 2003.