ВИНА МЕДИЧНІ (лат. vinum medicinale) — розчини лікарських речовин у натуральному вині. Натуральні вина — це алкогольні напої, одержані внаслідок повного або часткового бродіння виноградного чи плодово-ягідного соку, іноді з додаванням спирту чи інших речовин. За забарвленням розрізняють білі, рожеві та червоні вина. Колір вина залежить від технології та сорту винограду. Для приготування В.м. застосовують такі десертні вина, як напр. херес, портвейн, мадера, марсала, ахаїр, мелага або токай. Зазначені вина характеризуються високим вмістом цукрів — 10–20% (переважно декстрози, фруктози; немає сахарози), 4–6 г екстрактивних речовин, 12,7–17,5% спирту, 0,4–2% кислот у 100 мл напою. Технологія В.м. описана у старовинних фармакопеях. Щодо вин десертних, які використовують для приготування В.м., у старовинних фармакопеях наводили такі вимоги: значення питомої ваги, вміст спирту, екстрактивних речовин, цукрів, ангідридів фосфатної кислоти і сухого залишку. У разі застосування червоних вин до критеріїв оцінки якості додавали визначення вмісту сульфатів, титрованих кислот, летких кислот і гліцерину. В.м. призначали для лікування захворювань ШКТ, при недокрів’ї, для поліпшення апетиту і зміцнення організму. Відомі В.м., які містили пепсин («Пепсинове вино»), солі хініну («Хінне вино»). За старовинною рецептурою на Львівській фармацевтичній фабриці випускають «Залізне вино», яке містить сахарат оксиду заліза ІІ. Його рекомендують для лікування і профілактики гіпохромних анемій.
Советский энциклопедический словарь. — М., 1987; Frerichs G., Arends G., Zхrning H. Hegers Нandbuch der рharmazeutischen Praxis. — Berlin, 1927; New Webster’s dictionary and thesaurus of the English language. — Lexicon Publications Іnc. — Dunbury, CT, 1993.