ВАРИКОЗНЕ РОЗШИРЕННЯ ВЕН

ВАРИКОЗНЕ РОЗШИРЕННЯ ВЕН (лат. varіx, icis m — здуття на венах) — зміна вен, що характеризується нерівномірним збільшенням їх просвіту з утворенням випинань у зоні стоншеної венозної стінки, перекрученим ходом судин із розвитком вузлоподібної звивистості, функціональною недостатністю клапанів і порушенням кровотоку. В.р.в. найчастіше уражує вени, розміщені у тканинах: підшкірній жировій клітковині, підслизовому шарі стравоходу, шлунка і кишечнику. Найчастіше діагностують В.р. поверхневих вен нижніх кінцівок, підслизового шару стравоходу (при портальній гіпертензії), прямої кишки, сім’яного канатика.

В.р. поверхневих вен нижніх кінцівок поділяють на первинне, не пов’язане з будь-яким захворюванням, і вторинне, що з’являється після перенесеного тромбозу глибоких вен, при травматичних і вроджених артеріовенозних свищах, дисплазії та аплазії глибоких вен, вагітності тощо. Первинне В.р.в. — багатофакторне захворювання. Причинами його вважають спадкову слабкість м’язово-еластичних волокон стінок поверхневих вен і вроджену неповноцінність їх клапанного апарату, токсично-інфекційні чинники, ураження нервового апарату вен, послаблену дію гормонів на м’язи венозної стінки в період вагітності. Зазначені чинники самі по собі не спричиняють розширення вен, а лише призводять до анатомічної та функціональної неповноцінності поверхневої венозної системи нижніх кінцівок. Розширення просвіту вен відбувається під впливом підвищення внутрішньосудинного тиску. До постійної чи періодичної гіпертензії в поверхневих венах нижніх кінцівок призводять: утруднення відтоку крові; скидання крові з глибокої венозної системи в поверхневу; скидання крові з артеріальної системи у венозну по артеріоло-венулярних шунтах. Професійному чиннику (професії, пов’язані з тривалим перебуванням у положенні стоячи) на сьогодні не надається вирішального значення в походженні В.р.в. Цей фактор, очевидно, лише спричиняє прогресування захворювання при вже існуючій неповноцінності стінки вен або клапанного апарату. У вертикальному положенні людини стінки вен нижніх кінцівок зазнають значного тиску зсередини. Дія цього чинника посилюється тривалим статичним навантаженням на нижні кінцівки, підвищенням внутрішньоочеревинного тиску, пов’язаного з підняттям великої маси, кашлем, вагітністю. До утруднення відтоку крові призводять також екстравазальні звуження магістральних вен. Виникає гіпертензія як у поверхневих, так і в глибоких венах. Застій крові перш за все позначається на стані поверхневих вен. Розвивається їх розширення, внаслідок якого стулки клапанів відходять одна від одної і втрачають замикальну функцію. У змінених венах виникає ретроградний кровотік. Під час скорочення м’язів гомілки тиск у глибоких венах підвищується. Якщо порушена функція клапанів підшкірних вен, то кров при скороченні м’язів надходить під значним тиском у поверхневі вени і створює в них умови для розширення.

Перша ознака захворюванняпоява помірно розширених вен на стегні чи гомілці. Іноді цьому передує швидка стомлюваність кінцівки, поява відчуття тяжкості та шкірного свербежу в ній, тепла, незначного набряку в ділянці гомілкового суглоба. Це характерно для осіб, які тривалий час перебувають на ногах. Потім з’являються вузли, звитість судин. Скарги хворих на тяжкість і розпирання в нозі стають постійними. З’являються нічні судоми в литкових м’язах. Ускладненням В.р.в. є гострий тромбофлебіт поверхневих вен (див. Тромбофлебіт), кровотеча з вузлів, трофічні зміни і захворювання шкіри, головним чином у навколощиколоткових ділянках: пігментація, атрофія та сухість шкіри, індурація та інфільтрація шкіри і підшкірної клітковини, дерматит, варикозна виразка, бешиха, лімфангіт. При швидкому прогресуванні В.р.в. ускладнення з’являються в перші роки захворювання. Консервативне лікування не може усунути В.р.в. Лікувальні заходи, що включають використання еластичних бинтів або панчіх, лікувальну фізкультуру, лікарські венотонізуючі препарати, антикоагулянти і фізіотерапевтичні процедури, тимчасово поліпшують стан венозної гемодинаміки в кінцівках і деякою мірою перешкоджають подальшому розвитку патологічного процесу. Застосовують також хірургічні методи лікування при В.р.в.

БМЭ. — М., 1976. — Т. 4; Богачев В.Ю., Золотухин И.А. Патогенез и клинические проявления хронической венозной недостаточности нижних конечностей. В кн.: Флебология / Под ред. В.С. Савельева. — М., 2001; Богачев В.Ю., Кириенко А.И., Голованова О.В. Лечение и реабилитация больных тромбозом глубоких вен нижних конечностей // Рус. мед. журн. — 1999. — Т. 7. — № 13; Григорян Н.А., Богачев В.Ю., Золотухин И.А. Варикозная болезнь. В кн.: Флебология / Под ред. В.С. Савельева. — М., 2001.