ВАЛЕОЛОГІЯ

ВАЛЕОЛОГІЯ (лат. valeo — бути здоровим + грец. logos — слово) — сучасна інтегральна наука про фундаментальні закони духовного і фізичного здоров’я як окремої людини, так і всього суспільства. Термін В. вперше введений І.І. Брехманом у 1980 р. В. як наука синтезує знання про людину та особливості її взаємодії з природою та соціумом, які накопичені у таких галузях знань, як філософія, соціологія, психологія, екологія, біологія, анатомія та фізіологія людини, офіційна та народна медицина, фармація, релігієзнавство, культура. У прикладному відношенні В. є цілісним комплексом профілактично-оздоровчих знань про структуру та функціонування організму людини, його природні захисні механізми у взаємодії з навколишнім середовищем. В. сприяє формуванню практично здорової та активно творчої людини, здатної протягом усього життя самостійно зберігати, розвивати і підтримувати своє здоров’я на належному рівні.

Медична В. визначає різницю між здоров’ям і хворобою та її діагностику, вивчає способи підтримання здоров’я та запобігання захворюванням, розробляє методи оцінки стану здоров’я індивідуума, окремих соціальних і вікових груп та суспільства в цілому, досліджує зовнішні та внутрішні фактори, які становлять загрозу для здоров’я, рекомендує програми щодо забезпечення здоров’я і здорового способу життя.

Фармацевтична В. — напрямок В., що розглядає медико-біологічні та фармацевтичні аспекти раціонального використання ЛП людиною з метою збереження й відтворення здоров’я і планомірної первинної та вторинної профілактики (вітаміни, макро- і мікроелементи, адаптогени, антиоксиданти, вакцини, косметичні препарати тощо).

Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология. — К., 2000; Брехман И.И. Введение в валеологию — науку о здоровье. — Л., 1987.