ЖИМОЛОСТЬ

ЖИМОЛОСТЬ — Lonicera L. (від прізвища німецького математика, лікаря і ботаніка А. Лоніцера) — рід чагарників (іноді витких) родини жимолостевих (Caprifoliaceae Juss.). Відомо 250 видів роду, поширених головним чином у Північній напівкулі, а у Південній — в Андах. Лише окремі (10–15) видів, які належать до підсекції блакитних Ж. (Caeruleae Rehd.), мають їстівні плоди. Кількість видів підсекції суперечлива. М.М. Плеханова запропонувала таку їх класифікацію: 1) ендемічні диплоїдні види: Ж. ілійська — L. iliensis Pojark; Ж. їстівна — L. edulis Turcz. ex Freyn; Ж. Регеля — L. regeliana Boczkarn; 2) тетраплоїдний вид: Ж. синя — L. caerulea L. із 7 підвидами: L. subsp. caerulea, L. subsp. emphyllocalyx (Maxim.) Pllekhanova, L. subsp. pallasii (Ledeb.) Browich, L. subsp. kamtschatica (Pojark.) Plekhanova, L. subsp. venulosa (Maxim.) Worosh., L. subsp. altaica (Pall.) Plekhanova, L. subsp. stenantha (Pojark.) Hult. ex skvortsov.

Ж. синя — L. caerulea L.; рос. назви: жимолость синяя, Ж. голубая — прямостоячий густогіллястий дуже розгалужений кущ до 2 м завв., з жовтувато-бурою корою, яка на старих гілках відшаровується від деревини вузькими поздовжніми смугами. У пазухах кожного листка знаходяться 2–3 великі бруньки, які створюють вертикальний ряд (серію). Листки супротивні, прості, з цілими краями, округлі, видовженоеліптичні або яйцеподібно-довгасті, загострені або тупуваті, від жовто-зеленого до темно-зеленого кольору, розсіяноволосисті чи голі, часто з прилистками. Молоді гілки і квітконіжки опушені. Квітки двостатеві п’ятироздільні неправильні, 1–2 см завд., з трубчастим або трубчасто-лійкоподібним віночком жовто-білого кольору, зібрані в двоквіткові суцвіття з приквітками. Плід — супліддя, яке утворюється розростанням приквітків, що соковитою обгорткою охоплюють дві зав’язі, 6–15 мм у діаметрі, округлої, овальної, циліндричної або веретеноподібної форми, з гладенькою або горбистою поверхнею, голубувато-синього з сизою поволокою кольору, кислувато-солодкий або кислий на смак. Плоди на плодоніжках 5–15 мм завд., поодинокі, мають до 20 бурих дрібних плоских насінин округлої форми. Ж.с. цвіте у травні–червні, плодоносить у червні. В Україні дика Ж. росте у Карпатах. Культивується. Урожайність плодів з одного куща — до 2–5 кг.

У плодах виявлені вуглеводи та споріднені сполуки: цукри (5–10%): глюкоза, фруктоза, галактоза, сахароза, рамноза, сорбіт; пектини (до 1,5%); вітаміни: каротиноїди (тетратерпеноїди), аскорбінова кислота (вітамін С) — 20–170 мг%, філохінон (вітамін К1), тіамін (вітамін В1), рибофлавін (вітамін В2), фолієва кислота (вітамін В9), інозит, вітамін Р (до 2800 мг%); органічні кислоти (1,5–4,5%): лимонна, яблучна, бурштинова, щавлева; бутилові естери яблучної та лимонної кислот (зумовлюють гіркість плодів); іридоїди: секологанін, сверозид, логанін; периклименозидова, секологанінова і логанінова кислоти; ефірна олія; фенолкарбонові кислоти та їх похідні (15–100 мг%): хлорогенова, кавова, n-кумарова; катехіни (120–620 мг%); лейкоантоціани (250–720 мг%); антоціани (900–1400 мг%): 3-рутинозид ціанідину, 3-моноглюкозид ціанідину; флавони і флавоноли (до 70 мг%): рутин — до 48 мг%, ізокверцитрин — 5–12 мг%, кверцитрин — 2–10 мг%, лютеолін — 5–14 мг%, глюколютеолін, діосмін — до 5 мг%; дубильні речовини; амінокислоти: аспарагінова і глутамінова кислоти, лейцин, аланін; макро- і мікроелементи: K — 30–50 мг%, Ca, Na, Fe, P, Mg, Zn, Al, Si, Cu, Ba, J. У надземній частині Ж.с. також містяться сапоніни.

Zimolost.eps

Ксилостозидин

У народній медицині використовують свіжі плоди Ж.с. при серцево-судинних захворюваннях і кровотечах, спричинених ламкістю кровоносних судин (має капілярозміцнювальну дію), при порушенні обміну речовин. Відвар плодів застосовують при розладах ШКТ, малярії, водянці, захворюваннях печінки і жовчного міхура; настій листя і квіток — при ангінах і кон’юнктивітах. Плоди їстівні у свіжому і переробленому вигляді. Ж.с. — медоносна і декоративна рослина.

Ж. звичайна («вовчі ягоди») — L. xylosteum L. — має отруйні червоні плоди, які містять ефірну олію; іридоїди: секологанін, сверозид, логанін; алкалоїди: локсилостозидини А і В, ксилостозидин. Ж. звичайну і декоративну Ж. козолисту (Ж. запашну, каприфоль) — L. caprifolium L. — використовують у гомеопатії.

Плеханова М.Н. Жимолость синяя в саду и питомнике. — СПб, 1998; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Caprifoliaceae — Plantaginaceae. — Л., 1990; Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева и К.Ф. Блиновой. — СПб, 2002.