МІКРОСКОП

МІКРОСКОП (грец. micros — малий + scopeo — дивлюсь) — складний оптичний апарат, призначений для спостереження за живими і неживими мікрооб’єктами та їх деталями, що невидимі неозброєним оком. Світловий М. дозволяє розглядати структури на відстані між елементами до 0,2 мкм, електроний М. — близько 0,01 нм. М. світловий складається зі штатива, освітлювальної й оптичної частини. У штатив входять: основа, предметний столик з двома гвинтами, що переміщують столик у двох перпендикулярних напрямках; тубус, тубусотримач; макро- і мікрогвинти, що пересувають тубус у вертикальному напрямку. Для освітлення об’єкта використовують природне світло або штучне освітлення за допомогою стаціонарно вмонтованого в основу мікроскопа освітлювача. В освітлювальну систему також входять дзеркало з плоскою й увігнутою поверхнями та конденсор, розташований під предметним столиком, що складається із двох лінз, ірисової діафрагми й оправи, що відкидається, для світлофільтрів. Оптична частина містить набори об’єктивів та окулярів. У світловому мікроскопі промінь від джерела світла потрапляє на дзеркало, відображаючись від нього і проходячи через конденсор, концентрується на об’єкті, що знаходиться на предметному столику. Частина променів потрапляє в об’єктив, переломлюється в ньому і дає збільшене зворотне дійсне зображення об’єкта на рівні діафрагми окуляра. Зображення об’єкта в плоскоопуклій лінзі окуляра — уявне, пряме, збільшене. У цілому об’єктив і окуляр дають зворотне уявне й збільшене зображення об’єкта. Збільшення мікроскопа дорівнює добутку збільшення об’єктива на збільшення окуляра. У бактеріології зазвичай використовують корисне збільшення в 900 разів (об’єктив — 90×, окуляр — 10×). Для вивчення об’єктів, які менше 0,2 мкм та мають малу контрастність, використовують темнопольну мікроскопію, підбираючи для цього спеціальні темнопольні кардіоїд- або параболоїд-конденсори. Виявлення неконтрастних об’єктів, що розрізняються за фазою, проводять за допомогою фазово-контрастних приставок до мікроскопів. Об’єкти та їх частини, які невидимі у світловий М., спостерігають у мікроскоп електронний. М. електронний відрізняється від світлового оптичним збільшенням, яке досягається використанням замість видимого світла пучка електронів, а замість скляних оптичних лінз — електромагнітних. Зображення об’єкта приймається на фотоплівку або на флуоресціюючий екран. Препарат для електронної мікроскопії обробляють за методом «затінення» (напилювання металу) або негативного контрастування.

Дмитриева В.А., Дмитриев В.В. Русско-английский словарь терминов по микробиологии. — М., 1991; Словник з мікробіології, вірусології, імунології та інфекційних захворювань / За ред. проф. Г.К. Палія — Вінниця, 1995; Тимченко А.Д. Краткий медико-биологический словарь. — К., 1988.