МІКРОБІОЛОГІЯ

МІКРОБІОЛОГІЯ (грец. micros — малий + bios — життя + logos — учення, слово, поняття) — комплекс біологічних наук, що вивчають морфологію, фізіологію, генетику, екологію та еволюцію мікроорганізмів. Залежно від об’єкта вивчення виділяють: бактеріологію, вірусологію, мікологію, протозоологію та альгологію; залежно від поставленої мети — загальну, медичну, санітарну, ветеринарну, промислову, сільськогосподарську, морську, космічну М. Завдання М. залежать від конкретної науки. До завдань медичної М. входять: 1) вивчення біології патогенних і нормальних для людини мікробів; 2) дослідження ролі та значення мікробів в етіології та патогенезі інфекційних хвороб; 3) розроблення й використання методів мікробіологічної діагностики, етіотропної терапії та специфічної профілактики інфекційних захворювань людини.

М. клінічна — розділ медичної М., що досліджує мікробіологічні аспекти етіології, патогенезу, імунології опортуністичних мікробних захворювань і розробляє методи їх мікробіологічної діагностики, специфічної терапії та профілактики. Об’єктами дослідження є головним чином умовно-патогенні для людини мікроби й опортуністичні інфекції. В окремих випадках вона вивчає вільноіснуючі та облігатно-патогенні види мікробів. Завдання і методи М. клінічної близькі до таких М. медичної. Їх специфічність випливає з того, що збудники розглянутих захворювань, як правило, постійно є в організмі людини і зазвичай знаходяться з ним у симбіотичних, а не в конкурентних зв’язках. Патогенна дія цих мікробів на організм хазяїна виявляється в особливих умовах. М. клінічна досліджує мікробні захворювання, що відмічаються в усіх клінічних спеціальностях (терапія, хірургія, акушерство, гінекологія, педіатрія, травматологія, ортопедія, невропатологія, офтальмологія, урологія, нефрологія, хвороби шкіри, оториноларингологія та ін.). Крім того, до її компетенції входять такі загальні для всіх клінічних дисциплін питання, як ятрогенні інфекції, нормальна мікрофлора, дисбактеріоз, чутливість мікроорганізмів до хіміопрепаратів, антисептиків та дезінфектантів, методи клініко-мікробіологічних досліджень. М. санітарна — біологічна наука, що досліджує закономірності існування потенційно небезпечних для людини мікроорганізмів у навколишньому середовищі та процеси, зумовлені ними, що можуть впливати на здоров’я людей. М. санітарна знаходиться на стику М., гігієни та епідеміології. Об’єктами вивчення санітарної М. є, з одного боку, потенційно патогенні та санітарно-показові мікроорганізми зовнішнього середовища, з іншого — фізичні, хімічні та біологічні фактори зовнішнього середовища, що сприяють чи перешкоджають існуванню цих груп мікроорганізмів у навколишньому середовищі та їх проникненню в організм людини. До потенційно патогенних для людини мікробів М. санітарна відносить як облігатно- й умовно-патогенні для нього види, так і види, що викликають псування харчових продуктів і матеріалів, необхідних для підтримки нормального життя людини. Виходячи з цього, М. санітарна висуває такі завдання: 1) вивчення закономірностей взаємообміну (кругообігу) потенційно небезпечних для людини мікробів між мікропопуляціями людей, тварин і сукупністю об’єктів навколишнього середовища, включаючи умови існування мікробів у цих трьох середовищах; 2) пошук і використання мікробіологічних методів оцінки безпеки для людини харчових продуктів, води, повітря та різноманітних предметів і матеріалів; 3) розроблення нормативів, що установлюють відповідність якісного і кількісного складу мікрофлори конкретних об’єктів навколишнього середовища гігієнічним вимогам; 4) видача рекомендацій з метою оздоровлення навколишнього середовища за допомогою антимікробних заходів і оцінки їхньої ефективності.

Фармацевтична М. — професійно орієнтована дисципліна, що інтегрує основи медичної, санітарної та промислової мікробіології. Фармацевтична М. вивчає збудників інфекційних захворювань людини і рослин; умови мікробного псування ЛРС і контамінації препаратів у процесі виготовлення й збереження; правила асептики і дезінфекції при промисловому й екстемпоральному виготовленні фармацевтичних препаратів; технології одержання антимікробних та імунобіологічних препаратів лікувально-профілактичного і діагностичного призначення.

Мікробіологія / І.Л. Дикий, І.Ю. Холупяк, Н.Ю. Шевельова та ін. — Х., 1999; Словник з мікробіології, вірусології, імунології та інфекційних захворювань / За ред. проф. Г.Г. Палія. — Вінниця, 1995.