МЕДИЦИНА

МЕДИЦИНА (лат. medicina, від medicus — лікарський, лікувальний) система наукових знань і практичної діяльності, метою якої є зміцнення і збереження здоров’я, подовження життя людини, профілактика й лікування хвороб. М. вивчає будову і процеси життєдіяльності організму людини в нормі і при патології; фактори природного і соціального середовища в аспекті їх позитивного або негативного впливу на стан здоров’я людей; власне хвороби людини (їх причини, механізми виникнення, розвиток і характерні ознаки), а також можливості використання різних фізичних, хімічних, біологічних і технічних факторів та пристроїв для попередження, виявлення і лікування захворювань. На цій основі розробляються рекомендації з найбільш раціонального способу життя, режиму праці та відпочинку, харчування; заходи, що забезпечують оптимальні гігієнічні умови життя; безпечні умови праці; раціональне виховання, а також методи виявлення, способи профілактики і лікування різних хвороб. Коло інтересів М. охоплює всі сфери життя людини, що перетворює її в систему наукових знань про здоров’я і хвороби, умови індивідуального і громадського життя сучасної людини. Дослідним шляхом упродовж багатьох століть були накопичені лікувальні препарати і прийоми, які збереглися у так званій нар. медицині і частково увійшли у наукову М. Вершиною лікарського мистецтва у стародавньому світі була діяльність Гіппократа. У II ст. нашої ери уявлення античної медицини були систематизовані Галеном. Його система, доповнена Ібн Синою, панувала у медицині аж до початку нового часу. Анатомо-фізіологічні відкриття Везалія, Гарвея, праці Парацельса, клінічна діяльність Парі та Сиденхема (ХVI–ХVII ст.) сприяли повороту М. на засади дослідного знання. Досягнення природознавства і технічних наук, розвиток клініко-анатомічного і клініко-експериментального напрямків, методів об’єктивного дослідження хворого (ХVIII–ХIХ ст.) й зумовили становлення наукової М. У процесі розвитку М. диференціювалася у низку самостійних галузей. Відповідно до найбільш прийнятої класифікації медичних знань її як галузь наукових знань підрозділяють на групи: медико-біологічні дисципліни, клінічні дисципліни, гігієна, мікробіологія, епідеміологія та інші дисципліни переважно медико-соціального і профілактичного характеру.

Група клінічних дисциплін, які вивчають хвороби людини, методи їх розпізнавання, лікування й попередження, є особливо великою. Вона включає терапію, хірургію, інфекційні хвороби, ендокринологію, невропатологію, психіатрію, дерматологію, стоматологію, рентгенологію та ін.

Краткая медицинская энциклопедия: В 3 т. / Под ред. Б.В. Петровского — М., 1989. — Т. 2.; Матвеева В.Ф. Основы медицинской психологии, этики и деонтологии. — М., 1984; Советский энциклопедический словарь / Под ред. А.М. Прохорова — М., 1987; Щепин О.П., Царегородцев Г.И., Ерохин В.Г. Медицина и общество. — М., 1983.