НІТРОГЛІЦЕРИН

НІТРОГЛІЦЕРИН (Nitroglycerinum), гліцерину тринітрат.

C3H5N3O9                             Мол. м. 227,1

АФІ синтетичного походження. Безбарвна або блідо-жовта олія. Густина не більше 0,829 г/см3. Розчинний у спирті та інших органічних розчинниках, малорозчинний у воді. Зберігають у сухому, захищеному від світла місці, далі від полум’я.

Ідентифікують за нітрат-іонами (після гідролізу субстанції в сильнокислому середовищі) з сульфатнокислим розчином дифеніламіну; за гліцерином (після лужного омилення субстанції) дією гідросульфату калію й нагріванням (характерний запах акролеїну). Кількісно визначають ацидиметричним титруванням надлишку розчину лугу, що не вступив в реакцію з субстанцією в присутності пероксиду водню.

Фармакологічна група. С01DАО2 — вазодилататори, що застосовують у кардіології.

Фармакологічні ефекти. Антиангінальна, периферійна вазодилататорна дія якого спрямована переважно на венозні судини. Механізм дії пов’язаний з вивільненням активної речовини оксиду азоту (NO) у гладких м’язах судин. Оксид азоту викликає активацію гуанілатциклази та підвищує рівень циклічного гуанозинмонофосфату, що сприяє розслабленню гладком’язових клітин у стінах судини.

Антиангінальна дія Н. пов’язана головним чином зі зниженням потреби міокарда у кисні за рахунок зменшення переднавантаження (розширення вен та зменшення притоку крові до правого передсердя) та постнавантаження. Н. сприяє розподіленню коронарного кровообігу в ішемізовані частини міокарда, підвищує толерантність до фізичного навантаження у пацієнтів з ішемічною хворобою серця.

Застосування. Гострий інфаркт міокарда; стенокардія, у т.ч. нестабільна та постінфарктна; набряк легенів; індукція гіпотензії, що контролюється у випадку хірургічних втручань.

 Компендиум 2015 — Лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. — 13 Ed., 2001. — № 1.


Інші статті автора