НІТРИТОМЕТРІЯ

НІТРИТОМЕТРІЯ — титриметричний метод, що базується на діазотувальних (1) та нітрозувальних (2) властивостях азотистої кислоти, а також на окисно-відновних (3,4) властивостях нітритів лужних металів за схемами:

Nitratometria.eps

Метод використовують для визначення первинних ароматичних амінів (нітроаніліну, 1-аміноантрохінону, аміносульфокислоти, толуїдинів, ксилідинів та ін.) згідно з (1). При визначенні сполук, які утримують ацетильовану аміногрупу, проводять їх гідроліз. Вторинні ароматичні аміни (зокрема дифеніламін) аналізують згідно з (2). Метод використовують також для визначення відновників (сульфамінової кислоти) згідно з (3); окисників (H2O2, KMnO4, Ce(IV), активного хлору, ванадію (V)) згідно з (4). Титрування проводять у кислому середовищі. Кінцеву точку титрування визначають за допомогою аміноантрахінонових барвників (тропеоліну 00, сафранілу) як індивідуально, так і в суміші з метиленовим синім. Застосовують також йодкрохмальний папір як зовнішній індикатор. Кінцеву точку титрування визначають також потенціометрично та амперометрично. Титрант — 0,1 М розчин NaNO2. Стандартизують за сульфаніловою, n-амінобензойною кислотою, гідразин-сульфатом, калію перманганатом. Широко застосовують в аналізі ЛП.

Берка А., Вултерин Я., Зыка Я. Новые редокс-методы в аналитической химии. — М., 1968; Болотов В.В., Свєчнікова О.М., Колісник С.В. та ін. Аналітична хімія. — Х., 2004.