НІТРИТИ

НІТРИТИ — NO2. Систематична назва — діоксонітрат (ІІІ)-іон. Н. розподіляються на Н. металів (Н.м.) — солі нітритної кислоти та Н. органічні (Н.о.) — похідні нітритної кислоти, загальна формула: R-O-N=O (ефіри та ін.). Н. металів у природі практично не зустрічаються. Н. органічні входять до складу всіх рослинних і тваринних організмів. Майже всі Н. металів добре розчинні у воді (крім AgNO2) та абсолютному C2H5OH (крім LiNO2). Це безбарвні кристалічні речовини, які кристалізуються у вигляді безводних солей (Н. лужних металів та Ag) або у вигляді моногідратів (усі інші). Етери нітритної кислоти — алкілнітрити — безбарвні або блідо-жовті з приємним запахом рідини, малорозчинні у воді, добре — в етанолі або етері.

Одержують Н. металів взаємодією оксидів азоту в лужному середовищі:

NO + NO2 + 2NaOH 3arrow.eps 2NaNO2 + H2O.

Також Н. металів можна одержати відновленням нітратів або за реакціями обміну. Н. металів утворюються при взаємодії нітроген (І) оксиду з пероксидами металів:

Na2O2 + 2N2O 3arrow.eps 2NaNO2 + N2.

Н. органічні одержують нітрозуванням спиртів:

R-OH + H-O-N = O3arrow.epsR-O-N = O + H2O.

Також вони утворюються при взаємодії AgNO2 з галогеналкілами, діалкілсульфатами та ін.:

RX + AgNO23arrow.eps R-O-N=O + AgX.

Н. металів менш стійкі, ніж нітрати. Крім Н. лужних металів, їх Tрозклад нижча, ніж Tпл, тому при нагріванні вони розкладаються. Н. малоактивних металів розкладаються на метал, нітрат металу та оксиди Нітрогену, Н. інших металів — на їх оксиди, нітрати металів, оксиди Нітрогену та азот:

2AgNO2 AgNO3 + Ag + NO;

3arrow.eps

4Ba(NO2)2 2BaO + 2Ba(NO3)2 + 2NO + N2.

3arrow.eps

Оскільки нітритна кислота має дві таутомерні форми, то структурну формулу Н. неактивних металів можна зобразити як Me-NO2, а всіх інших — Me-O-N=O. Усі солі Н. металів у водних розчинах гідролізовані за аніоном слабкої нітритної кислоти, тому середовище цих розчинів слабколужне. Н. металів виявляють окисно-відновну двоїстість. Тверді Н. металів за звичайних умов киснем повітря не окиснюються, досить стійкі до нього і їх концентровані розчини, лише розведені розчини Н. металів менш стійкі до окиснення. Сильні окисники у кислому середовищі окиснюють Н. металів до нітратів:

3NaNO2 + K2Cr2O7 + 4H2SO43arrow.eps
3arrow.eps 3NaNO3 + Cr2(SO4)3 + K2SO4 + 4H2O

це якісна реакція на NO2 (перехід помаранчевого забарвлення в зелене). У нейтральному або кислому середовищі Н. відновлюються:

2KІ + 2NaNO2 + 2H2SO43arrow.epsІ2 + NO + + K2SO4 + 2H2O + Na2SO4.

Але під дією дуже сильних відновників (Sn2+, NH4+) Н. можуть відновлюватися також до N2O та N2. У лужному середовищі Н. відновлюються до NH3:

NaNO2 + 3Zn + 2NaOH + 2H2O = NH3 + + 3NaHZnO2.

Дуже часто Н.-іон виступає в ролі ліганду в комплексних сполуках. Більшість цих комплексів, в яких іонами зовнішньої сфери є катіони лужних металів та NH4+, а комплексоутворювачем — іони Со3+, Rh3+, Ir3+ — малорозчинні і широко використовуються в аналітичній хімії цих елементів.

Н. органічні легко гідролізуються з виділенням оксидів Нітрогену, тому зберігати їх потрібно над зневоднювальними агентами. Деякі Н. органічні (амілнітрит) використовують для введення нітрозогрупи в інші органічні сполуки.

Фізіологічна дія Н. подібна до дії нітратів. Вони прискорюють пульс, розширюють артерії, викликають швидке зниження АТ. Терапевтичну дію Н. мають тільки при застосуванні їх у низьких дозах. При високих концентраціях або при більш тривалій дії Н. збуджують нервову систему, викликають утворення метгемоглобіну, що може спричинити смерть.

Краткая химическая энциклопедия. — М., 1988; Порин М.Е. Технология минеральных солей. — Л., 1961; Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Ковтун Г.О., Приплавко С.О. Металовмісні лікарські препарати. — К., 2000; Чекман И.С., Пелещук А.П., П’ятак О.А. и др. Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии. — К., 1987.