НЕПРАЦЕЗДАТНІСТЬ

НЕПРАЦЕЗДАТНІСТЬ — втрата загальної або професійної здатності людини до праці внаслідок захворювання, нещасного випадку або природженого фізичного дефекту. Розрізняють Н. тимчасову і стійку. Тимчасова Н. — це такий стан організму людини, за якого порушення функцій організму має оборотний характер. При стійкій Н. порушення функцій організму набуває необоротного або частково необоротного характеру. Наявність тимчасової Н. встановлюється лікарем-куратором, який керується при цьому як медичним чинником (діагнозом), так і соціальним (характером виконуваної роботи за основною професією і умовами праці). Тимчасова Н. може мати місце при гострих захворюваннях, травмах, загостренні хронічних хвороб.

Виділяють такі причини нещасних випадків на ФП: технічні, організаційні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні. Залежно від ступеня тяжкості нещасних випадків виділяють мікротравми (без втрати працездатності), легкі (з тимчасовою втратою працездатності), тяжкі (з повною або частковою втратою працездатності), смертельні (результатом яких стала смерть). Основним документом, який засвідчує тимчасову Н., є лікарняний лист, що надає право на звільнення від роботи й отримання грошової допомоги. Стійка втрата працездатності затверджується лікарями медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Система соціального захисту в Україні передбачає у разі Н. виплату грошової допомоги, що забезпечується системою державного соціального страхування, яка має обов’язковий характер, незалежно від форми власності та виду діяльності підприємства. Державне соціальне страхування включає страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, а також страхування від нещасного випадку на виробництві. За страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюються такі грошові виплати: допомога з тимчасової Н.; допомога з вагітності і пологів; допомога при народженні дитини; допомога на поховання; допомога на забезпечення оздоровчих заходів. За страхуванням у зв’язку з нещасним випадком на виробництві здійснюються виплати: допомога у зв’язку з тимчасовою Н. на період до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; разова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; грошова допомога у разі часткової або повної втрати працездатності, для відшкодування відповідної частини втраченого заробітку потерпілого; грошове відшкодування морального збитку при його наявності. Підставою для нарахування виплат потерпілому є висновок МСЕК. Перелічені виплати проводяться за рахунок засобів цільових страхових фондів: Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Фонди є частиною бюджету, фінансуються за рахунок обов’язкових внесків підприємств, розміри яких щорічно встановлюються ВР.

 КЗпП України з постатейними матеріалами: У 2 т. — К., 2004; — Т. 1; Кодекс України: Прийнятий на п’ятій сесії ВР 28.06.1996 р. — К., 1996; Посилкіна О.В., Євтушенко В.А., Єгорова О.Ю. Економіка праці. — Х., 2003.