НАСТОЙКА ГОМЕОПАТИЧНА

НАСТОЙКА ГОМЕОПАТИЧНА (лат. tinctura homeopathica) — матричний гомеопатичний ЛП, одержаний екстракцією сировини відповідним екстрагентом. Н.г. одержують за допомогою мацерації, перколяції, ферментації або інших методів, наведених в окремих ФС. Сировиною для приготування є висушена ЛРС, свіжі органи тварин або продукти їх життєдіяльності, нозоди та саркоди. Як екстрагент використовують спирт етиловий відповідної концентрації, гліцерол, рослинні олії (горіхову, оливкову, соняшникову), воду очищену. Н.г. методом ферментації готують без додавання екстрагенту, як ферментативні агенти використовують дріжджі, медичну лактозу, сироватку молока. Н.г. готують за методиками, описаними в посібнику В. Швабе «Гомеопатичні лікарські препарати» (§ 4) та Німецькій гомеопатичній фармакопеї. Н.г. повинні відповідати вимогам ФС «Матричні настойки для гомеопатичних лікарських препаратів» ДФУ (бути прозорими з незначним утворенням осаду; з метою контролю якості Н.г. визначають густину, вміст сухого залишку, спирту етилового, відновних та екстрактивних речовин, проводять виділення основної групи БАР та визначення їх кількісного вмісту в перерахунку на основний компонент). Для контролю якості використовують хімічні, фітохімічні, фізичні та фізико-хімічні методи аналізу (хроматографічний, рефрактометричний, спектрофотометричний, колориметричний). Н.г. використовують для виробництва гомеопатичних розведень, а також як активні компоненти для приготування гомеопатичних препаратів у вигляді мазей та супозиторіїв.

Основи гомеопатичної фармації / За ред. О.І. Тихонова. — Х., 2002; Швабе В. Гомеопатические лекарственные средства. — М., 1967; German Homeopathic Pharmacopoeia (HAB). With Suppl. 1–4 / Ed. by Homeopathic Association, 1991.