РОЗЧИННІСТЬ

РОЗЧИННІСТЬ — здатність речовин утворювати з іншою речовиною (або речовинами) гомогенні суміші з дисперсним розподілом компонентів. Зазвичай розчинником вважають ту речовину, яка в чистому вигляді існує в тому ж агрегатному стані, що й розчин, який утворився. Якщо речовини до розчинення знаходилися в однаковому стані, розчинником вважають речовину, яка знаходиться в суміші в значно більшій кількості. Р. — це властивість речовини розчинятися в різних розчинниках. Показники Р., що використовуються для орієнтовної характеристики доброякісності ЛП, наведені у відповідних монографіях і таблиці.

Таблиця. Розчинність лікарських речовин при температурі 15–25 °С (за ДФУ)

Термін Приблизна кількість розчинника (мл), необхідна для розчинення 1 г речовини
Дуже легкорозчинний < 1
Легкорозчинний 1–10
Розчинний 10–30
Помірно розчинний 30–100
Малорозчинний 100–1000
Дуже малорозчинний 1000–10 000
Практично
нерозчинний
>10 000
Частково розчинний Термін використовується для характеристики сумішей, які містять розчинні та нерозчинні компоненти
Змішується з… Термін використовується для характеристики рідин, що змішуються із зазначеним розчинником у будь-яких співвідношеннях

Большая российская энциклопедия. — М.,1995; ДФУ. — 1-ше вид. — Х., 2001; Химическая энциклопедия: В 5 т. / Гл. ред. Н.С. Зефиров. — М., 1988. — Т. 4.