РОЗМАРИН

РОЗМАРИН — Rosmarіnus L. — моноосібний (за іншими даними 3–5 близьких видів) рід рослин родини Ясноткових — Lamіaceae (Labіatae). Розмарин лікарський — Rosmarіnus offіcіnalіs L. (лат. ros marinus — морська роса) росте у країнах Південної Європи, широко культивується у Північній Африці, Індії, Англії, на узбережжі Середземномор’я, Іспанії, Франції, Марокко і Тунісу, а також Філіппінах. В Україні її вирощують як ефіроолійну та декоративну рослину.

Р. лікарський (Р. справжній) — вічнозелений дуже гіллястий чагарник 0,5–1,5 м завв. Пагони і старі гілки — дерев’янисті із сіро-бурою корою, що розтріскується. Молоді гілки чотиригранні, густо білоопушені. Листки супротивні, сидячі, лінійні, із загорненими донизу краями, довжиною 3–4 см, шкірясті, зверху блискучі, темно-зелені, голі, знизу білоповстяно опушені; середня жилка зверху втиснена, знизу різко виступає. Квітки сидять супротивно у пазухах листків на кінцях гілочок. Чашечка дзвоникова, двугуба; віночок блідо-голубий, двогубий; верхня губа глибокодволопатева, нижня — із широкою крапчатою середньою часткою і двома вузькими бічними; тичинок 2, маточка з верхньою чотирироздільною зав’яззю. Плід складається з 4 гладких округлояйцеподібних горішків. Уся рослина запашна. Для медичних потреб використовують траву (пагони та листя) Р. лікарського — Herba Rosmarіnі, яку перед цвітінням або під час цвітіння зрізають, розкладають тонким шаром у добре провітрюваному приміщенні й сушать; штучне сушіння проводять при температурі 35–40 °С. Зі свіжої сировини отримують ефірну олію — Aetheroleum Rosmarini. Р. лікарський — офіцинальна рослина у багатьох країнах Європи, трава Р. лікарського включена до складу Європейської Фармакопеї. Трава містить ефірну олію (близько 1–2%), до складу якої входять борнілацетат, пінен, терпінеол, камфора, камфен, борнеол (не менше 10%); ароматичні кислоти: розмаринова, хлорогенова і кавова; дитерпенові гіркоти: карнозол, карнозолова кислота, розмаридифенол, розманол; тритерпенові кислоти: олеанолова й урсолова; флавоноїди: апігенін, лютеолін, діосмін, діосметин, генкванін, гіспидулін, непетин, непитрин.

Rozmarin_rozmarinova_kislota.ai

Розмаринова кислота

Rozmarin_karnozol.ai

Карнозол

Rozmarin_rozmanol.ai

Розманол

Препарати Р. лікарського усувають спазми гладких м’язів травного тракту, жовчовивідних і сечовивідних шляхів та периферичних кровоносних судин, посилюють жовчогінну функцію печінки, активізують виділення шлункового соку. Трава Р. лікарського стимулює діяльність ШКТ, має вітрогонну та потогінну дію, виявляє антидепресантну активність, місцево-подразнювальні властивості, її використовують для лікування диспепсії, міжреберної невралгії, ішіалгії, головного болю. Препарати Р. лікарського використовуються для лікування запалень ротової порожнини і зіва (полоскання), для загоєння ран і фурункулів (компреси), а також при облисінні. Олію Р. лікарського зовнішньо використовують для розтирань при ревматизмі та в парфумерії. Особам з гіперчутливістю не слід використовувати олію Р. лікарського, оскільки вона може викликати еритему і дерматити. Олія Р. лікарського, яка містить 10–20% камфори, при пероральному застосуванні може викликати епілептоподібні конвульсії. Р. лікарський протипоказаний вагітним, бо може викликати аборт, встановлено також, що Р. лікарський впливає на менструальний цикл.

Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А.М. Гродзінський. — К., 1992; Муравьева Д.А. Тропические и субтропические лекарственные растения. — М., 1983.; Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения. — СПб., 2002; Bisset N.G, Wichtl M. Herbal Drugs and Phytopharmaceutical. Stuttgart. — 2000; European Pharmacopoeia. — 4-th ed. — Strasbourg, 2002.