ЦЕРИМЕТРІЯ

ЦЕРИМЕТРІЯ — титриметричний метод аналізу, що базується на окисно-відновних властивостях оксред-пари Ce4+/Ce3+: + e + Ce4+ 2arrow.eps Ce3+; стандартні оксред- потенціали напівреакцій систем комплексних солей церію, що використовують в аналізі, залежать від аніонів, які в них містяться: Е˚[Ce(SO4)3]2–/Се3+=1,45 B, Е˚[Ce(NO3)6]2–/Се3+=1,60 B, Е˚[CeCl6]2–/Се3+=1,40 B. Титрування виконують у кислому середовищі, причому за наявності HClO4 Е˚Ce4+/Се3+ підвищується до 1,70 B. Велике значення Е° системи Се4+/Се3+ дозволяє кількісно визначати речовини, потенціали яких нижчі, ніж у церію (IV). Цим методом можна визначати Fe(II), As(III), Sb(III), NO2–, оксалат-іони, H2O2, формальдегід, токоферолу ацетат та інші відновники, а також багато сполук, які неможливо визначити іншими оксред-методами. Цериметричні визначення аналогічні перманганатометричним, але порівняно з іншими оксред-методами мають низку переваг: титранти стійкі на холоді та при нагріванні; при титруванні солями Се(ІV)-іона, як правило, не утворюються побічні продукти, які знижують точність і подовжують процес титрування; титрування можна виконувати в середовищі HСl (на відміну від перманганатометрії). Як титранти у методі Ц. використовують 0,1 М і 0,01 М розчини церій (IV) сульфату (Ce(SO4)2⋅4H2O) або церій (IV) амоній сульфату ([Ce(SO4)2·2 (NH4)2SO4]⋅2H2O), з яких готують вторинні стандартні розчини. Стандартизують розчини титрантів за стандартними речовинами — натрій або амоній оксалатом:

H2C2O4 + 2Ce4+ → 2CO2↑ + 2Ce3+ + 2H+,

або йодометричним методом за стандартним розчином Na2S2O3.

У Ц. можливе пряме, зворотне й замісникове титрування. Кінцеву точку титрування визначають безіндикаторним методом (Се3+-іони безбарвні, Се4+-іони мають жовте забарвлення); за допомогою оксред-індикаторів — дифеніламіну, фероїну; незворотних індикаторів — метилового оранжевого, метилового червоного; електрохімічними методами — потенціометричним, амперометричним.

Болотов В.В., Свєчнікова О.М., Колісник С.В. та ін. Аналітична хімія. — Х., 2004; Кольтгоф И.М., Белчер Р., Стенгер В.А., Матсуяма Дж. Объемный анализ. — М., 1961.