ПСИХОТЕРАПІЯ

ПСИХОТЕРАПІЯ (грец. psyche — душа + therapeia — догляд, лікування) — комплекс психічного впливу словесного і несловесного характеру на емоції, судження й самосвідомість людини. Медична модель П. припускає використання її як засобу впливу на психіку, а через психіку — на весь організм хворого з метою лікування хворобливих симптомів тих розладів, у розвитку яких ту чи іншу роль відіграють психогенні чинники. Особливо важлива П. при лікуванні неврозів, у т.ч. у дітей (заїкання, енурез та ін.), психосоматичних захворювань (виразкова хвороба, бронхіальна астма та ін.). Психотерапевтичні прийоми можуть (і повинні) бути реалізовані лікарями різних спеціальностей у їх відносинах з пацієнтом. Необхідною частиною спілкування фармацевтичного працівника і пацієнта є зміцнення віри у видужання, формування позитивного ставлення до лікування. Цей вплив, по суті, є психотерапевтичним і може бути кваліфікований як навіювання в стані неспання. Іншим варіантом реалізації П. у медичній моделі є її професійне застосування фахівцем у цій сфері — лікарем-психотерапевтом. Психологічна модель П. припускає використання методів П. з метою навчання і створення оптимальних умов для формування зрілої особистості. Одним з основних варіантів реалізації цієї моделі П. є психологічна консультація. Всі методи П. розділяють на: сугестивні — різні види навіювання, в т.ч. гіпноз (див. Гіпноз); поведінкові, або умовно-рефлекторні — систематична десенсибілізація, «повінь», імплозія; індивідуально орієнтовані (реконструктивні); екзистенціально-гуманістичні — недирективна П. Роджерса, гештальт-терапія, логотерапія; психоаналітичні. Останнім часом поширені методи П., терапевтичний ефект яких зумовлений спілкуванням з мистецтвом і літературою — музикотерапія, бібліотерапія, арт-терапія. Елемент психотерапевтичного впливу є в таких лікувально-реабілітаційних технологіях, як тісне спілкування людини з природою (натурпсихотерапія, ландшафтотерапія), з тваринами (кіньми, дельфінами). Крім того, виділяють індивідуальну, групову, сімейну П.

Кузнецов В.М., Чернявський В.М. Психіатрія. — К., 1993; Психотерапевтическая энциклопедия / Под ред. Б.Д. Карвасарского. — СПб., 2001.