ПРОКОПЕНКО Олексій Прокопович (02.01.1924, с. Колона Харківської обл. — 26.06.1996, Харків) — визнаний в Україні та за її межами науковий фахівець у галузі хімії й технології рослинних ЛП; доктор фармацевтичних наук (1974), професор (1978).
Закінчив ХФІ (1951).
Працював: старший лаборант, молодший науковий співробітник (1951), старший науковий співробітник (1958), завідувач лабораторії технології фітохімічних виробництв (1965–1989), завідувач відділу хімії й технології рослинних препаратів (1979), провідний науковий співробітник (1990–1991) ДП «ДНЦЛЗ»; науковий редактор журналу «Фармаком» (1992–1996).
Напрями наукових досліджень: розроблення нових і вдосконалення існуючих технологій ЛП (екстрагування, концентрування й сушіння; екстракція БАР зрідженими газами в замкнутій системі). Виконані розробки були реалізовані у виробництві багатьох препаратів, що не мають аналогів.
Науково-практичні здобутки: вивчив склад кумаринів — близько 50 видів рослин сімейства зонтичних; установив структуру нових сполук; запропонував понад 10 оригінальних препаратів (Авісан, Даукарин, Келін, Мукалтин, Раунатин та ін.). Автор близько 200 наукових праць, серед яких 2 монографії, 30 винаходів, 4 патенти. Підготував 10 кандидатів наук.
Нагороджений Орденом Вітчизняної війни I ступеня, Орденом Слави III ступеня, медалями «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною», «За перемогу над Японією», «За трудовое отличие», «Ветеран праці» та 8 ювілейними медалями. Був членом спеціалізованих рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій при ДНЦЛЗ та НФаУ. Працюючи науковим редактором журналу «Фармаком» і тематичної редакції «Хімія і технологія ЛП», першої у світі української електронної телевізійної комп’ютерної газети «УСІ — УСІМ», став одним з авторів концепції створення в Україні галузевого інформаційного середовища і телекомунікаційної інфраструктури на базі комп’ютерів і комп’ютерних технологій.
Основні праці: Получение и химическое исследование фуранохромонов амми зубной (канд. дис.). — Х., 1956; Химическое изучение растений семейства зонтичных и разработка способов получения из них лекарственных препаратов (докт. дис.). — Х., 1976; Растительные лекарственные средства: Монография. — М., 1985; Виділення та кількісне визначення атамантину // Фармац. журн. — 1965. — № 3; Кумарины порезника промежуточного // Раст. ресурсы. — 1966. — № 2; Количественное определение келлина с применением тонкослойной хроматографии // Хим.-фармац. журн. — 1968. — № 9 (співавт.); Испытания по обезвоживанию водных растворов и экстрактов фитохимических препаратов в кипящем слое инертной насадки // Хим.-фармац. журн. — 1973. — № 12 (співавт.); Створення та впровадження у практику рослинних лікарських засобів // Фармац. журн. — 1979. — № 2; Актуальные проблемы научно-технической информации // Фармаком. — 1992. — № 1; Разработка технологии производства облепихового масла из плодов облепихи, произрастающей в различных регионах // Фармаком. — 1993. — № 10–11 (співавт.).
К 70-летию со дня рождения // Фармаком. — 1994. — № 1 (18); Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991.