АМІНОФЕНOЛИ

АМІНОФЕНOЛИ (аміногідроксибензени, гідроксианіліни) — похідні бензену, які містять у своєму складі фенольний гідроксил і аміногрупу; мол. м. 109,14; безбарвні кристали, малорозчинні у воді та етанолі. Розрізняють о-амінофенол (І), м-амінофенол (ІІ) і п-амінофенол (ІІІ) (таблиця):

aminofenoly01.eps

Таблиця. Властивості амінофенолів

Сполука Тпл,°С Тзайм, °С/мм рт. ст. Тсамозайм, °С d425 pKa
о-Амінофенол 174 153/11 390 1,328 9,7
м-Амінофенол 123 164/11
n-Амінофенол 189,5–190 110/0,3 500 8,16

о-А. і п-А. на повітрі легко окиснюються, забарвлюючись у темно-брунатний колір, при цьому утворюються хіноніміни:

aminofenoly02.eps

А. проявляють властивості фенолів і властивості ароматичних амінів. Основні властивості А. дещо вищі, ніж у аніліну, що пов’язано з електронодонорним впливом гідроксильної групи. Наявність ароматичної аміногрупи призводить до деякого зниження кислотного характеру фенольного гідроксилу. А. — амфотерні речовини, здатні утворювати солі з мінеральними кислотами та лугами, напр.:

aminofenoly03.eps

А. легко утворюють N-ацилзаміщені при обробці, напр. ангідридами кислот:

aminofenoly04.eps

Схильний до замикання циклу о-А. при дії оцтового ангідриду перетворюється на 2-метилбензоксазол:

aminofenoly05.eps

При взаємодії о-А. з о-дигідроксисполуками утворюються заміщені феноксазину, з фосгеном — бензоксазолон:

aminofenoly06.eps

о-А. одержують взаємодією 2-нітрохлорбензену з лугом з наступним відновленням нітрогрупи Na2S або воднем (каталізатор Nі/Cr, 0,6 MПа, 75 °С, в етанолі). м-А. у промисловості отримують з натрієвої солі метанілової кислоти:

aminofenoly07.eps

або обробкою резорцину при T 200 °С 10% водним розчином NН3 (каталізатор NН4Сl). п-А. синтезують з 4-нітрохлорбензену омиленням розчином лугу (NаОН, 170 °С, 0,8 МПа) з подальшим відновленням нітрогрупи NaНS (T 140 °С, 0,5 МПа) або електролітичним відновленням нітробензену в розчині Н24:

aminofenoly08.eps

Ацетильна похідна п-А. — п-ацетиламінофенол (парацетамол) — жарознижувальний і болезаспокійливий засіб. Фенацетин (ацетильна похідна етилового етеру п-А. — фенетидину) — жарознижувальний і антиневралгічний засіб. Застосовують у синтезі ЛП, напр. о-А. — проміжний продукт у синтезі нітроксоліну, м-А. — проміжний продукт у виробництві п-аміносаліцилової кислоти (ПАСК). А. застосовують у виробництві сірчистих та азобарвників; п-А. і його похідні (метанол, гліцин, амідол та ін.), а також о-А. — як проявники у фотографії; о-А. і п-А. входять до складу барвників хутра; N-метильна похідна о-А. — барвник для волосся. А. подразнюють слизові оболонки, викликають дерматити. ГДК для м-А. 5 мг/м3.

Общая органическая химия. В 12 т. / Под ред. Д. Бартона и У.Д. Оллиса. — Т. 3. Азотсодержащие соединения / Под ред. И.О. Сазерленда. — М., 1982.