ВИСОЛЮВАННЯ ВИСОКОМОЛЕКУЛЯРНИХ СПОЛУК

ВИСОЛЮВАННЯ ВИСОКОМОЛЕКУЛЯРНИХ СПОЛУК — процес виділення в осад розчиненої ВМС шляхом додавання електролітів. В. зумовлене зниженням розчинності ВМС при введенні електролітів.

В. принципово відрізняється від явища коагуляції золів електролітами. Коагуляція золів відбувається при введенні порівняно невеликої кількості електроліту і є необоротним процесом. В.в.м.с. — оборотний процес, після видалення з осаду електроліту ВМС знову можна розчинити з утворенням істинного розчину. Механізми цих явищ різні. Коагуляція золів відбувається в результаті стиснення подвійного електричного шару і зменшення чи зникнення електричного заряду на поверхні колоїдної частинки. Виділення ВМС з її розчину за допомогою електроліту пояснюється зменшенням їх розчинності ВМС у розчині електроліту. Частина молекул розчинника, яка була у сольватному зв’язку з макромолекулами ВМС, сольватує молекули введеного електроліту. Таким чином, висолююча дія солі полягає у її сольватації за рахунок десольватації молекул ВМС. За висолюючою дією катіони та аніони утворюють ліотропні ряди, що відповідають ступеню їх гідратації:

Li+ > Na+ > K+ > Rb+ > Cs+

SO42– > Cl > NO3> Br > I > CNS.

Чим більше іон здатен зв’язувати розчинник, тим більшу висолюючу дію він має. В. лежить в основі одного з методів фракціювання ВМС. Використовуючи солі, зазвичай сульфат амонію або сульфат натрію у різних концентраціях, осаджують фракції білків із різною мол. м., які мають різні фізіологічні властивості. Напр., при нижчих концентраціях солі осаджуються глобуліни, при вищих — альбуміни.

В. білків використовують у медицині при проведенні аналізу сироватки крові, а також у фармації при виготовленні лікувально-профілактичних сироваток.

БМЭ: В 30 т. — М., 1976. — Т. 4.; Болдырев А.И. Физическая и коллоидная химия. — М., 1983; Фізична і колоїдна хімія / В.І. Кабачний, Л.К. Осіпенко, Л.Д. Грицан та ін. — Х., 1999.