ПЛЮЩ

ПЛЮЩПЛЮЩ (Hedera L.) — рід ліан родини аралієвих (Araliaceae). Відомо 15 видів роду, поширених в Європі, Північній Африці, Ірані, Лівані, на Канарських островах, Кавказі. В медицині широко застосовується П. звичайний — H. helix L. (грец. oedon — співак, бард або кельт. hedea — шнур + helliso — витися, плестися); рос. назва — плющ обыкновенный; нар. назви — прочитан, повійка, брочетан, бриця. Останнім часом вивчаються П. таврійський — H. taurica Carr., П. колхідський — H. colchica C. Koch, П. Пастухова — H. pastuchowii Woronow. П. звичайний — чіпка, вічнозелена дводомна ліана. Стебло дере в’янисте, розгалужене, повзуче, прикріпляється до опори багаточисленними присоскоподібними додатковими корінцями, досягає завд. 10–80 м. Листки чергові, черешкові, шкірясті, блискучі, на безплідних пагонах — серцеподібні, три-, п’ятилопатеві, на квітконосних гілках — цілісні, яйцеподібні або ромбічно-яйцеподібні. Квітки одно- або двостатеві, правильні, п’ятичленні, жовтувато-зелені, зібрані в зонтики, що утворюють китицю. Чашечка коротка, з цільним або п’ятизубчастим краєм.

Plysh.ai

Гедерагенін

Квітка має 5 стовпчиків, зрослих між собою в конусоподібний стовпець, розширений при основі в широкий, опуклий надматочковий диск. Плід — куляста блискуча темно-фіолетова або синьо-чорна ягода з 3–5 насінинами. Цвіте в серпні–вересні, плоди достигають наступного літа. Росте в листяних лісах Поділля, Полісся, Прикарпаття та Закарпаття. В Україні рослина неофіцинальна. Сировиною є листя — Folia Hederae helicis та пагони — Cormі Hederae helicis. Листя заготовляють навесні або влітку, пагони — влітку, під час цвітіння. Основними діючими речовинами П. звичайного є тритерпенові сапоніни. В листі містяться тритерпенові сапоніни: глікозиди гедерагеніну — α-гедерин, гедерасапонін С, гедеракозид А, пастухозид А, гедераколхізид Д, глікозид олеанолової кислоти — гедерасапонін; вуглеводи: фруктоза, сахароза, рафіноза, стахіоза, галактоза, пектин; дубильні речовини; стероїди: холестерин, кампестерин, стигмастерин, ситостерин, α-спінастерин, 5α-стигмастен-7-ол-3β; кумарин скополетин; гідроксикоричні кислоти: кавова, хлорогенова; органічні кислоти: мурашина, яблучна; алкалоїд еметин; флавоноїди: рутин, 3-рамнозил-глюкозид кемпферолу; антоціан 3-глюкозид ціанідину; вітаміни: аскорбінова кислота, токоферол, групи В, каротин; ефірна олія, в її складі: гермакрен В, β-елемен, елісен (γ-елемен); смоли. В плодах містяться сапоніни: гедерозиди А1, А2, А3, В, С, D1,D2, Е1, Е2, Е3, G, H1, H2 та I. У деревині знайдені поліацетиленові сполуки: фалькаринол, дидегідрофалькаринол. Галенові препарати П. звичайного мають муколітичну, відхаркувальну, спазмолітичну, протимікробну, протизапальну дію та застосовуються при інфекційно-запальних захворюваннях дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем та катаральними явищами, при хронічних неспецифічних захворюваннях легень. У нар. медицині, крім того, застосовують при захворюваннях печінки, жовчного міхура, подагрі, ревматизмі, туберкульозі, після тривалих виснажливих хвороб, зовнішньо — для лікування ран та опіків, виведення бородавок та мозолів, зміцнення волосся, при педикульозі, мікозі волосяної частини голови. Експериментально встановлена сечогінна, гіпотензивна дія П. звичайного. Сапоніни виявляють капілярозміцнювальну, антимутогенну, антимікробну та антифунгальну активність. Застосовується у гомеопатії. Декоративна рослина.

Зузук Б.М., Куцик Р.В., Зузук Л.И. Плющ вьющийся Hedera helix L. (Аналитический обзор) // Провизор. — 2003. — № 11; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1992; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Rutaceae — Eleagnaceae.–Л., 1988.