ХРОНОБІОЛОГІЯ

ХРОНОБІОЛОГІЯ (від давн.-грец. χρόνος — час, βίος — життя + λόγος — учення, наука) — галузь науки, яка досліджує періодичні (циклічні) феномени, що протікають у живих організмах у часі, та їх адаптацію до сонячних і місячних ритмів. Ці цикли іменують «біологічними ритмами». Х. — розділ біології, що вивчає умови виникнення, особливості та закономірності біологічних ритмів. Х. досліджує ритмічні процеси на різних рівнях організації всього організму: клітини, культури клітин і тканин організму людини і тварин, популяції організмів. Вона вивчає закони періодично повторюваних біологічних процесів і поведінки різних біологічних систем у часі. Х. тісно пов’язана з фізіологією, біохімією, біофізикою, фармакологією, медициною та екологією.

Останнім часом у хрономедицині важливого значення набуває поняття хронобіологічної норми — стану біоритмів організму здорової людини. Вона відображає сукупність морфофізіологічних показників організму в цілому і в окремих його системах на основі середньоперіодичних величин біоритмів.

Біологічні ритми, які вивчає Х., є важливим механізмом регуляції функцій організму, що забезпечують підтримку гомеостазу. Саме тому знання хронобіологічної норми різних функцій організму є необхідним для встановлення діагнозу, оцінки ефективності та безпеки фармакотерапії.

Березовская И.В. Циркадные биоритмы и действие лекарственных препаратов // Хим.-фармац. журн. — 1977. — Т. 11, № 5; Гуськова Т.А. и др. Значение хронобиологии при токсикологической оценке лекарственных средств // Хронобиология хрономедицина: Тез. докл. наук.-практ. конф. — Уфа, 1985; Хильдебрандт Г., Мозер М., Лехофер М. Хронобиология и хрономедицина. — М., 2006.