НАЦІОНАЛЬНА ЛІКАРСЬКА (ФАРМАЦЕВТИЧНА) ПОЛІТИКА

НАЦІОНАЛЬНА ЛІКАРСЬКА (ФАРМАЦЕВТИЧНА) ПОЛІТИКА — документ, в якому держава визначає цілі фармацевтичної галузі щодо забезпечення населення ЛП, а також державну стратегію з досягнення їх у пошуку, виробництві та розподілі ЛП відповідно до реальних потреб охорони здоров’я населення. Н.л.(ф.)п. формулює загальні правила і координує діяльність структур, залучених у фармацевтичну галузь. Такий документ формується згідно з рекомендаціями ВООЗ і сприяє досягненню якомога вищого рівня охорони здоров’я населення. Н.л.(ф.)п. не має сили закону. Її цілями є: доступність ліків — рівний доступ населення до якісних ЛП як у фізичному, так і в економічному аспектах; якість ліків — у плані їх розроблення за встановленими стандартами, доведення їх ефективності, безпеки та стабільності під час виробництва, реалізації та застосування методами доказової медицини; раціональне застосування ліків — створення умов, за яких призначення та споживання здійснювалося б виключно за правилами клінічної доцільності та економічної раціональності; формування менеджменту у фармацевтичній галузі, адекватного трансформації суспільства, який забезпечить розвиток прозорої системи його функціонування та інформаційного забезпечення; реформування системи наукового забезпечення та освіти, адекватної проблемам галузі та сучасному стану реформування суспільства; створення системи доведення інформації про ліки до медичних, фармацевтичних працівників та пацієнта, що є важливим фактором фармацевтичної допомоги, зокрема, втілення елементарних знань про ЛП серед населення та протистояння агресивній рекламі. Інструментами Н.л.(ф.)п. є: регулювання ціноутворення ЛП; їх закупівель госпітальним сектором, що фінансуються за рахунок бюджетів усіх рівнів; стандартизація та сертифікація на всіх стадіях обігу ЛП; податкова і митна політика; інвестиційна та інноваційна політика; політика в галузі підготовки професійних кадрів. До елементів Н.л.(ф.)п., згідно з рекомендаціями ВООЗ, належать: вибір основних ЛП, доступність цін на ліки, фінансування лікарського забезпечення, система фармацевтичного постачання (оптова та роздрібна реалізація), розвиток національного фармацевтичного виробництва ЛП, регулювання та забезпечення їх якості, раціональне їх застосування, організація досліджень і розробка ЛП, кадрове забезпечення фармацевтичних організацій, контроль та оцінка виконаної роботи.

На попередньому етапі розроблення Н.л.(ф.)п. проводять аналіз ситуації в країні, відповідно до методології досліджень за індикаторами ВООЗ, яка дозволяє оцінити рівень досягнень у системі забезпечення населення ліками та виявити недоопрацьовані напрями, що підлягають подальшому вдосконаленню та впровадженню у практику. Першу групу індикаторів ВООЗ становлять базові (первинні) чинники: демографічні й економічні дані в контексті охорони здоров’я (загальна кількість населення, середній приріст населення, рівень урбанізації, тривалість життя, ВВП на душу населення, середній рівень інфляції, дитяча смертність, смертність осіб похилого віку) і дані, пов’язані з фармацією (кількість лікарів, які виписують рецепти, кількість провізорів і фармацевтів, які працюють у галузі, загальний бюджет охорони здоров’я, загальні витрати на ЛП, кількість позицій в національному переліку ЛП, у т.ч. кількість зареєстрованих ліків під генериковою назвою, загальний обсяг вітчизняного виробництва ЛП, загальний обсяг імпорту ліків, загальна кількість оптових посередників у країні, загальна кількість приватних аптек у країні, загальна кількість приватних аптек у трьох найбільш населених регіонах).

Друга група індикаторів ВООЗ характеризує регулювання сектора лікарського забезпечення населення країни: загальні документи щодо регулювання фармацевтичної діяльності, процедури відбору і реєстрації ліків, системи забезпечення необхідними ЛП, контроль якості, перевірки та інспектування, регламентації просування та рекламування.

До третьої групи належать індикатори, що характеризують політику ціноутворення на ЛП, фінансування в державному та приватному секторі, фізичний розподіл (дистрибуцію), логістику, зберігання ліків.

Оцінка результативності системи забезпечення ліками передбачає використання четвертої групи індикаторів: інформаційна робота серед лікарів, підвищення рівня інформативності про ліки та їх раціональне використання пацієнтами.

В Україні проведена значна робота з формування Н.л.(ф.)п., однак залишається багато питань, які потребують реформування чи впровадження в діяльність організацій фармацевтичної галузі і тих, що її регулюють. Активно проводиться науковий пошук у напрямку реформування Н.л.(ф.)п. Досліджуються форми організації забезпечення населення ЛП у провідних країнах світу; розроблені методологічні підходи до визначення перспективних пріоритетів Н.л.(ф.)п.; принципи формування регулюючих переліків ЛП в Україні. Станом на початок 2016 р. працює експертна робоча група МОЗ України для розроблення Національної політики забезпечення ЛП в Україні.

Котвіцька А.А. Методологія соціально-ефективної організації фармацевтичного забезпечення населення: Автореф. дис…. докт. фармац. наук.: 15.00.01. − Х., 2008; Кубарєва І.В. Науково-методичні підходи до формування соціально-економічної системи цін на лікарські засоби: Автореф. дис…. канд. фармац. наук.: 15.00.01. — Х., 2009; Пестун І.В. Теоретичні та науково-прикладні засади маркетингового управління в системі лікарського забезпечення населення: Автореф. дис…. докт. фармац. наук.: 15.00.01. — Х., 2011; Хоменко В.М. Теоретичне обґрунтування та реалізація сучасних принципів державного управління фармацією в Україні: Автореф. дис…. докт. фармац. наук.: 15.00.01. — Х., 2008; «Как разработать и внедрить национальную лекарственную политику». Руководство ВОЗ (How to develop and implement a national drug policy. — 2nd ed. Updates and replaces: Guidelines for developing national drug policies (1988). Geneva: World Health Organization, 2001. — 84 p.) / Пер. с англ. на рус. язык под общей редакцией С. Сура (автор перевода Ф. Снегирёв, медицинский редактор А. Спасокукоцкий) / «Еженедельник АПТЕКА», № 40(361) от 14 октября 2002 г. — № 2 (373) от 20 января 2003 г., — К., МОРИОН, 2002–2003; Brudon-Jakobowicz P., Rainhorm J.D., Reich M.R. Undicators for monitoring national drug policies, a practical manual. — 2nd ed. — Geneva, 1999.


Інші статті автора