ДЕРМАТОГЛІФІКА

ДЕРМАТОГЛІФІКА (грец. derma — шкіра, glifo — гравірую) — спеціальна галузь знань, що почала формуватися в кінці XIX — на початку XX ст. й вивчає відбитки шкірного малюнка долонь і стоп (дерматогліфів). Д. — розділ морфології людини, що вивчає шкірний рельєф долонних і підошовних поверхонь, покритих численними гребінцями, або папілярними лініями (дерматогліфів). Д. не слід плутати з хіромантією (мистецтво пророкування майбутнього за лініями шкіри на долонях). Назва Д. була запропонована в 1926 р. на 42-му З’їзді американської асоціації анатомів і містить низку більш вузьких понять: дактилогліфіка (грец. daktilos — палець), пальмогліфіка (лат. palma — долоня), плантогліфіка (лат. planta — підошва), — що позначають відповідні напрямки досліджень і вивчають шкірні малюнки пальців, долоні й стопи відповідно. Дерматогліфічні дослідження дозволили виявити особливості дерматогліфів у хворих з деякими генними аномаліями. Крім того, проводиться пошук можливості використання шкірного малюнка кисті для виявлення носіїв генетичної патології, що в комплексі з традиційними генетичними методами може бути використано для масового скринінгу носіїв спадкових хвороб серед населення з метою ранньої діагностики захворювань та допомоги у плануванні сім’ї.

Сьогодні метод Д. широко використовують у клінічній практиці: виявлено, що відхилення від шкірного малюнка свідчать про дизембріогенез, який може бути зумовлений впливом різних несприятливих чинників на ранній стадії ембріонального розвитку, зміною кількості та структури хромосом, генними мутаціями. Д. входить до складу генетичного обстеження як найбільш доступний орієнтовний метод, що дозволяє встановити, а іноді запідозрити наявність хромосомних аберацій.

По долоні руки можна передбачати майбутнє або діагностувати захворювання, оскільки нервова система і шкіра формуються з ектодермального зачатка і в процесі формування вірогідними є поєднані порушення. Разом з тим можна припустити, що кожна частина мозку перебуває в постійному розвитку, і ці зміни впливають на клітини мозку, а через них — на нервову систему всього тіла, особливо на нерви, що йдуть до ліній руки.

Формування Д. здійснюється під впливом складної взаємодії полігенних спадкових факторів і чинників зовнішнього середовища. Закладення їх відбувається між 6-м і 19-м тижнями вагітності й повністю закінчується до 5–6-го місяця. Формування дерматогліфів тісно пов’язано з утворенням ембріональних подушок, нервових закінчень, кровоносних судин шкіри. У подальшому розвитку і протягом усього життя вони залишаються незмінними. Повної відсутності у людей сосочкових ліній (агенезія) не відзначають. На початку розвитку шкіра являє собою шар клітин зародкової сполучної тканини мезодермального походження. Клітини зародкової сполучної тканини розвиваються в сполучну тканину, багату колагеновими волокнами. Останні в периферичному відділі групуються в напрямку шкіри, утворюючи ряди і групи сосочків.

Відомо також, що існує певний зв’язок між психічним станом людини та її схильністю до шкірних хвороб. Так, наприклад, послідовно зроблені нами відбитки рук показують, що тяжкий психічний стан відображається на долоні у вигляді сітки з безліччю тонких ліній, які зникають, як тільки настає поліпшення. Досвід вивчення відбитків рук одних і тих самих людей протягом майже 30 років свідчить, що лінії змінюються, і руки відображають психічний стан у певний момент, хоча медицина цього досі не визнає. Ці висновки досить переконливі, щоб визнати значення Д. як науки. Практика показала, що через 24 год після смерті людини лінії долоні починають зникати, і перш за все стираються найкоротші лінії. Якщо головні лінії за життя були глибокими, то на 3-й день після смерті вони залишають лише блідий слід.

Найбільше практичне значення Д. має у криміналістиці, де була першою й найбільш важливою ланкою для застосування дактилоскопії (вивчення відбитків пальців рук) і залишається такою досі, зокрема, при аналізі потожирових слідів пальців рук, долонь та інших частин тіла. У світі вже створено замки, або сейфи (шифрувальні пристрої в комп’ютерах, обладнаних сканерами відбитків пальців), які можна відкривати простим дотиком пальця. Існують спеціальні термінали для обліку робочого часу працівників на підставі аналізу відбитків пальців. Дотиком пальця можна виконувати оплату товарів у магазинах, де є обладнані термінали з відповідними сканерами відбитків пальців рук.

Владимирский Б.М., Бессарабов И.И., Домбян Н.А. и др. Разработка методов идентификации личности визуально неопознаваемых трупов погибших военнослужащих. Отчет о НИР «Аурум РВО» — Препринг № 2–96. — Р-н-Д, 1996; Звягин В.Н. Дерматоглифика в судебной медицине // Папиллярные узоры: идентификация и определение характеристик личности (дактилоскопия и дерматоглифика). — М., 2002; Солониченко В.Г., Богданов Н.Н. Медицинская дерматоглифика // Папиллярные узоры: идентификация и определение характеристик личности (дактилоскопия и дерматоглифика). — М., 2002; Стояновский Д.Н. Диагностика заболеваний по кожным рисункам ладони. Практическая дерматиглифика. — М., 2001.


Інші статті автора