ГОРОШОК або ВІКА

ГОРОШОК або ВІКА — Vicia L. — рід квіткових рослин родини бобових (Fabaceae, Leguminosae), об’єднує понад 140 видів у світовій флорі, які поширені в Європі, Азії, Північній та Південній Америці, Африці. В Україні росте понад 30 видів роду Г. Це трав’янисті багаторічники, рідше — одно-, дворічники, 15–200 см завв., з парноперистими листками, в яких загальна листкова вісь закінчується розгалуженим або нерозгалуженим вусиком, рідше — щетинкою. Квітки зібрані китицями на пазушних квітконосах, або поодинокі, або по 2–3 у пазухах листків, майже сидячі. Чашечка дзвоникоподібна, 5-зубчаста, три нижні зубці довші за верхні. Човник віночка тупий, тичинок 10, з яких 9 зрослися нитками в трубочку, косо зрізану на верхівці. Стовпчик на верхівці волосистий. Колір квіток блідо-рожевий, яскраво-рожевий, фіолетовий, синій, червоно-пурпуровий. Боби на короткій ніжці, пласкі, рідше — циліндричні, здебільшого багатонасінні, рідше — двонасінні. Місця зростання — луки, трав’янисті схили, узлісся та чагарникові зарості. Культивуються Г. посівний Vicia sativa, Г. мишачий Vicia cracca як кормові рослини; боби Vicia faba — як харчова і кормова рослина. Рід Г. поділяється на три підроди: Ervilia Link., Craccoidea B. Feftsch. і Faba (Adans) Gay. Для підроду Ervilia характерні чітковидні боби, для Craccoidea — боби стиснуті, без внутрішніх поперекових перегородок, для Faba — боби нестиснуті, майже циліндричні, з внутрішніми перегородками. Підрід Ervilia містить один вид Vicia ervilia — це французька чечевиця, однорічник, який вирощується як зернова культура, у дикому стані росте в Західній Європі, на Балканах, Передній Азії, Кавказі. Численний підрід Craccoidea поділяється на секції Lenticula, Ervum, Cracca та Euvicia. Секція Lenticula об’єднує однорічники, в яких листя закінчується гіллястими вусиками, листочки вузькі, лінійні; квітки дрібні, на довгому квітконосі, поодинокі або нечисленні; боби короткі, ромбічні, містять 2–3 насінини. Секція Ervum містить однорічники, в яких листя закінчується розлогими вусиками, листочки вузькі, еліптичні або лінійні; квітки дрібні, на довгому квітконосі, нечисленні; боби лінійні, містять 4–6 насінин. Секція Cracca містить багаторічники (дуже рідко — однорічники), квітки крупні, численні, зібрані на верхівці квітконосів. Секція Euvicia містить однорічники, рідше — багаторічники; квітки поодинокі або парні, сидячі в пазухах листя, рідко — по 3–5 на коротких квітконосах. Підрід Faba містить один вид Vicia faba (боби, кінські боби, чорні боби) — це однорічник, широко культивується як цінна зернобобова рослина.

В експериментальних роботах фітохіміків та фармакогностів (Ковальова А.М., 1998; Оганесян Э.Т., 2004) представлені види роду Г., зокрема ті, які ростуть на території України, та обґрунтована можливість їх використання для виробництва ЛП. Доведено, що надземна частина Vicia amoena Fisch., Vicia cracca L., Vicia multicaulis Ledeb. виявляє гемостатичну дію; трава Vicia cracca і Vicia ervilia (L.) Willd. — ранозагоювальну, діуретичну дію; трава Vicia angustifolia Reichard — анальгезивну дію; трава Vicia amurensis Oettel. і оболонка насіння Vicia sativa L. — детоксикаційну при грипі та віспі. Насіння і трава Vicia cracca виявляють протизапальну дію при абсцесі, діареї, геморої, випаданні прямої кишки; Vicia sylvatica L. — при гематомах; Vicia sepium L. — при коліках, Vicia ervilia — при гастриті. Vicia megalotropis Ledeb. застосовують при енурезі; траву Vicia amoena, Vicia cracca, Vicia multicaulis — при набряках, асциті; Vicia angustifolia — при головному болю, хворобах нервової системи: при паралічі, епілепсії. В експерименті сума флавоноїдів трави Vicia balansae Boiss. виявляє гіпотензивну дію; сума глікозидів діосметину Vicia abbreviate Fisch. et Spreng. — гіполіпідемічну і мембраностабілізувальну активність. Відвари насіння Vicia sativa зумовлюють антидіабетичну дію; білковому екстракту насіння Vicia cracca притаманні властивості гемаглютинації. Сума флавоноїдів Vicia amoena підвищує еластичність капілярів; сума БАР Vicia cracca, Vicia sativa, Vicia sepium, V. tetrasperma (L) Schreb. (син. Ervum tetraspermum L) та Vicia villosa Roth виявляють цитотоксичну активність; флавоноїди діосмін і діосметин Vicia abbreviate, лютеолін Vicia balansae, водний і спиртовий екстракти Vicia sativa — антибактеріальну, листя Vicia angustifolia і трава Vicia cracca — антимікотичну активність. У дослідах in vitro доведено цитотоксичну активність екстрактів трави трьох видів Г.: Vicia cracca, Vicia sylvatica, Vicia sepium та їх модулювальну дію на кілерну активність мононуклеарів крові. Доведено відповідність результатів дії відомих імуномодуляторів, таких як інтерлейкін-1 та інтерлейкін; досліджено вплив екстрактів трави цих видів на цитотоксичну активність тромбоцитів мишей із цілою низкою пухлинних клітин у дослідах in vivo, що перевиваються. Екстракти цих видів не виявляють прямої протипухлинної активності, проте відзначається тенденція до збільшення тривалості життя тварин; за токсичністю їх відносять до малотоксичних речовин. Доведено гепатопротекторну активність фракції флавоноїдних глікозидів, отримуваної з 70% спиртового екстракту з надземної частини Vicia calcarata Desf. (на моделі щурів з ураженням печінки, викликаного щоденним пероральним уведенням CCl4).

Як салатну рослину для приготування білково-вітамінних паст використовують траву Vicia amurensi — горошок амурський, Vicia cracca — горошок мишачий; як крупи: насіння Vicia ervilia — французька чечевиця, Vicia cracca, V. tenuifolia — горошок тонколистий; всесвітньо популярні страви з бобів — Vicia faba. Як кормові культури використовують траву Vicia amoena, Vicia amurensis, Vicia angustifolia, Vicia balansae, Vicia biennis L., Vicia cracca, Vicia multicaulis, Vicia sativa, Vicia sepium, Vicia sylvatica, Vicia tenuifolia. Хороші медоноси — Vicia amoena, Vicia amurensis, Vicia angustifolia, Vicia cracca, Vicia sativa, Vicia sepium, Vicia tenuifolia. У промисловості як рослинні барвники використовують траву Vicia cracca, Vicia tenuifolia. Декоративне значення має Vicia sepium. Потребує охорони Vicia hololasia.

Goroshek.eps Goroshek2.eps
Goroshek3.eps

R3

R1OH Апігенін
R2H
R3OH
R1OH Лютеолін
R2OH
R3OH
R1OH Діосметин
R2OH
R3OCH3
R1O-β-D-Glu-O-α-L-Rha Діосмін
R2OH
R3OCH3
R1OH Кемпферол
R2OH
R3H
R4OH
R1OH Кверцетин
R2OH
R3OH
R4OH
R1O-β-D-Glu Ізокверцитрин
R2OH
R3OH
R4OH
Goroshek4.eps 8-С-β-D-Glu Вітексин
R1OH
R2H
R3OH

Усі види роду Г. накопичують протеїни: трава — до 20%, насіння — до 40%, і тому є цінними кормовими рослинами. Трава Г. містить фенольні сполуки: прості феноли, фенолкарбонові та гідроксикоричні кислоти, кумарини, флавони, флавоноли, ізофлавони, складні ізофлавони — птерокарпани і куместани. Досліджено флавоноїдний склад у 62 видах роду Г., які належали до 18 секцій роду, і доведено, що найчастіше наявні сім флавоноїдів. У порядку частоти флавоноїдні аглікони розміщуються так: лютеолін (45%), кемпферол (45%), кверцетин (44%), апігенин (24%), діосметин (13%), мірицетин (3%) та С-глікозид апігеніну — вітексин (3%). Основні флавоноїдні глікозиди: кемпферол-3-О-рамнозид, кемпферол-3-О-β-D-глюкозид, кемпферол-3-О-галактозид, кемпферол-3,5-ди-О-β-D-диглюкозид, кверцетин-3-О-β-D-глюкозид, кверцетин-3,5-ди-О-β-D-диглюкозид, кверцетин-3-О-α-L-рамнозил-(1–6)-β-D-глюкозид. Vicia variabilis містить основний флавоноїд діосмін (7-рутинозид діосметину), його вміст у траві Г. коливається від 1,5 до 2%. За характером дії на систему згортання і фібринолітичну систему крові діосмін подібний до гепарину, проте, на відміну від нього, має низьку токсичність і мінімальну побічну дію. Діосмін входить до складу низки напівсинтетичних препаратів, які мають венотонізувальну дію, застосовується для лікування трофічних виразок, що не загоюються. Vicia truncatula містить два структурних аналоги діосміну: 7-арабіноглюкозид діосметину і 7-ксилоглюкозид діосметину. Сумарна субстанція цих глікозидів під умовною назвою «флавіцин» виявляє гепатозахисну дію. Вміст С-глікозидів апігеніну зумовлює противірусну активність екстрактів, одержаних із трави Vicia cracca. У насінні Г. містяться в значній кількості амінокислоти, лектини, сапоніни. У насінні накопичується психоактивна речовина — дофа, або L-допа (дигідроксифенілаланін), що утворюється з тирозину і є попередником дофаміну, з якого синтезується норадреналін. При пероральному введенні дофа всмоктується, піддається декарбоксилюванню, перетворюється на дофамін і, поповнюючи його запаси в базальних гангліях, стимулює дофамінові рецептори, тим самим забезпечує лікувальний ефект при паркінсонізмі та дофамінчуттєвій дистонії.

Насіння багатьох видів роду Г. містять ціаногенні глікозиди, що зумовлює їх токсичність. Токсичність насіння горошків зумовлена азотовмісними сполуками, такими, як віціанін, віцин (0,6–0,8%), конвіцин (0,1–0,3%), канаванін та ін.

Goroshek5.eps

Більшість видів Г. — ціаногенні рослини: синильна кислота перебуває у вигляді віціаніну та γ-глутаміл-β-ціаноаланіну, які містяться переважно в насінні рослин, і утворюється внаслідок гідролізу, її кількість у насінні коливається від 0,027 до 0,067%, у надземній частині рослини коливання вмісту синильної кислоти можуть бути ширшими залежно від фази онтогенезу: вміст кислоти зазвичай більш високий у перші періоди зростання рослин і зменшується до часу повного розвитку. В Англії відвар насіння Г. давали дітям грудного віку при метеоризмі, враховуючи те, що синильна кислота запобігає бродінню та процесам гниття в кишечнику. Кінські боби Vicia faba та вживання насіння інших видів Г. можуть викликати захворювання, яке називається фавізмом. Хворобу частіше відзначають у підлітків країн Середземномор’я, які страждають спадковою недостатністю вироблення ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (G6PD) та які вживають у їжу страви з недозрілими або недовареними бобами. Токсичними речовинами кінських бобів, які викликають гемолітичну кризу, є продукти гідролізу β-глікозидів (віцин і конвіцин). Зазвичай хвороба починається раптово: з’являється озноб і різка слабкість, зменшується кількість еритроцитів, а потім розвивається колапс; інколи внаслідок хвороби настає летальний кінець. Рідше першими симптомами є головний біль, сонливість, блювання, жовтяниця, які пов’язані з гемолізом. Іноді на фавізм страждають навіть немовлята, матері яких вживали в їжу кінські боби. Жовтяницю при вживанні у їжу насіння Г. у людини з недостатністю G6PD пояснюють порушенням глюконізувальної активності печінки.

Літ.: Ковалева A.M., Ковалев В.Н. Кумарины Vicia sativa // Хим. природн. соед. — 1986. — № 6; Оганесян Э.Т., Доркина Е.Г., Андреева О.А. и др. О биологически активных веществах некоторых представителей рода Vicia // Современные наукоемкие технологии. — 2004. — № 6; Abdel Nasser B.S., Diaa T.A., Eman N., Saeed K. Hepatoprotective Effect of Flavonol Glycosides Rich Fraction from Egyptian Vicia calcarata Desf. Against CCl4-Induced Liver Damage in Rats // Arch. Pharm. Res. — 2005. — Vol. 28, № 7; Andrews R.S., Pridham J.B. Structure of a Dopa Glucoside from Vicia faba // Nature. — 1965. — Vol. 205; Campeol E., Catalano S., Cremonini R., Morelli I. Flavonoids analysis of Vicia species of Narbonensis complex: V. kalakhensis Khatt., Maxt. & Bisby and V. eristalioides Maxt. // CARYOLOGIA. — 2000. — Vol. 53, № 1; Maria E.W., Jeffrey B.H. Leaf flavonoid aglycone patterns and sectional classification in the genus Vicia (Leguminosae) // Biochemical Systematics and Ecology. — 1991. — Vol. 19; Mohammad S., Mahrukh K., Muhammad I.Q. et al. In vitro antibacterial activity and phytochemical analysis of hexane extract of Vicia sativa // Banglad J. Pharmacol. — 2014. — Vol. 9, № 2; Nozzolillo C., Ricciardi L., Lattanzio V. Flavonoid constituents of seed coats of Vicia faba (Fabaceae) in relation to genetic control of their color // Can. J. Bot. — 1989. — Vol. 67; Takemura M., Nishida R., Mori N., Kuwahara Y. Acylated flavonol glycosides as probing stimulants of a bean aphid, Megoura crassicauda, from Vicia angustifolia // Phytochem. — 2002. — Vol. 61; Tomas-Lorente F., Garcia-Grau М.М., Tomas-Barberan F.A., Nieto J.L. Acetylated flavonol glycosides from Vicia faba leaves // Phytochem. — 1989. — Vol. 28; Wei F., Yan W.M. Studies on the chemical constitutens of Vicia amoena Fisch. Article in Chinese // Yao Xue Xue Bao. — 1997. — Vol. 32, № 10; Yuldashev М.Р., Muminova В.А., Drenin A.A., Botirov E.Kh. Flavonoids from the aerial part of Vicia subvillosa // Chem. Nat Comp. — 2007. — Vol. 43, № 1.