ПЕРСТАЧ

ПЕРСТАЧПЕРСТАЧ (Potentilla L.) (лат. potentia — сила) — рід багаторічних рослин родини розових (Rosaceae). Рід налічує понад 300 (за іншими даними 500) видів. Широко розповсюджені, але головним чином у Північній Америці. В країнах СНД росте понад 170 видів, в Україні — 41. Найбільш відомий вид — П. прямостоячий (П.п.) (Potentilla erecta (L.) Raeusch. = P. tormentilla Stokes (tormentilla від tormenta — кольки, біль у животі); рос. назва: лапчатка прямостоячая; нар. рос. назви: дикий калган, лапчатка-узик, дубровка. Багаторічна трав’яниста рослина 10–20 см завв. З товстим циліндричним шишкоподібним здерев’янілим кореневищем. Стебла висхідні або прямостоячі, вилчасто розгалужені, 10–40 см завв., з рідкими волосками. Листки з обох боків зелені (зісподу трохи блідіші); прикореневі листки черешкові, трійчасті, рідше розсічені на 4–5 сегментів, швидко засихають i відсутні під час цвітіння; стеблові листки — сидячі, з трьома видовжено-клиновидними, надрізанопилчастими листочками і з двома великими 3–7-надрізаними прилистками. Квітки правильні, двостатеві, 4-пелюсткові (діагностична ознака), одиничні, на довгих квітконіжках, у пазухах верхніх листків; пелюстки оберненояйцеподібні, золотисто-жовті. Плід збірний з 8–15 горішковидних сім’янок. Цвіте у червні–вересні. П.п. росте по вологих луках та ліcax, по болотах на Поліссі, в Карпатах i на Закарпатті, в північній частині лісостепу, зрідка — в степу. Як ЛРС використовують кореневища П.п. — Rhizomata Tormentillae. Їх заготовляють восени або рано навесні. Викопані, вимиті кореневища сушать на вільному повітрі або у добре провітрюваному приміщенні.

Діючими речовинами П.п. вважають дубильні речовини (до 35%), утворюються конденсацією катехінів і ціанідинів; містять проціанідини (олігомери лейкоантоціанідинів); (±)-катехін, (+)-галокатехін, (–)-епігалокатехін, (–)-галокатехінгалат, (–)-епігалокатехінгалат. На фармакологічний ефект впливають тритерпеноїди і тритерпенові сапоніни (6%), зокрема, торментилова кислота, її ізомери і глікозиди, детергентні властивості яких сприяють розчиненню у воді навіть гідрофобних сполук; є хінна й елагова кислоти; феноли: пірокатехін, пірогалол, флороглюцин; фенолкарбонові кислоти, що гідролізуються до галової, кавової, n-кумарової, і 3,4-бензойної кислот; флавоноїди: кемпферол; антоціани: глюкозид ціанідину; етерне масло; тригліцериди жирних кислот, (%): лаурінової (0,4), пентадеканової — (11,5), пальмітинової (21,3), пальмітолеїнової (7), стеаринової (8), олеїнової (30), лінолевої (10,4), ліноленової (11,4); крохмаль, віск, смолисті речовини; у складі золи (5%): K, Ca, Mg, Fe, Mn, Cu, Zn, Co, Cr, Al, Ba, V, Se, Ni, Sr, Pb, I i B, концентрує Co, Ni, Sr, Ba, особливо Mn, Cu, Zn i Se.

Кореневища П.п. мають в’яжучу, протизапальну і кровоспинну дію. В експерименті in vitro водні витяжки ЛРС виявляють бактерицидну і цитотоксичну дію, згубно діють на вірус герпесу. Глікозиди торментилової кислоти мають гіпоглікемічну дію, проціанідини — антиоксидантні властивості. Застосування П.п. показане при різних запаленнях травного тракту (ентерит, ентероколіт, диспепсія); шлункових i кишкових кровотечах, гіперменореї, маткових кровотечах, пов’язаних з запальними захворюваннями жіночих статевих органів. Відвар кореневищ П.п. використовують зовнішньо для лікування ран, виразок i забитих місць, опіків, різних висипів на тілі, мокнучих екзем, геморою, кольпіту i вульвовагініту різної етіології, для лікування справжньої ерозії шийки матки, а також для полоскання ротової порожнини, горла при афтoзi, стоматиті, гінгівіті та ангіні. Мазь застосовують від тріщин на шкірі ніг, рук і на губах. Екстракт входить до складу мазі Вундехіл.

У нар. медицині, крім зазначених вище захворювань, відвар кореневищ П.п. застосовують при axiлії та виразці шлунка, гастриті, при захворюваннях печінки, жовтяниці різного походження, ревматизмі та подагрі, захворюваннях легень; настій — при хворобі нирок; мазь — при ранах і панариції, мікозах, тріщинах шкіри і губ. Сік — при хворобах печінки. Порошком з розтертого кореневища посипають опечені місця.

Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав. — Л., 1987. — Т. 3; Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева и К.Ф. Блиновой. — СПб., 2002.