ТАЛАМУС

ТАЛАМУС (зоровий бугор, лат. thalamus, грец. θάλαμος — внутрішня камера) — парна симетрична ділянка головного мозку, частина проміжного мозку, що відповідає за перерозподіл інформації від органів чуття, за винятком нюху, до кори головного мозку.

Talamus.tifТ. виконує роль воріт, через які в кору по таламокортикальних трактах надходить і досягає кори великих півкуль вся інформація про навколишній світ і стан нашого тіла (всі сенсорні сигнали, крім нюхових). Аферентні сигнали, що йдуть до кори, переключаються на нейронах Т., забезпечуючи пригнічення слабких збудливих впливів, ніби відсіюючи непотрібну інформацію. Завдяки цьому виділяється найважливіша інформація, що надходить у Т. від різних рецепторів. Імпульсація, що надходить по неспецифічній висхідній системі Т., підтримує рівень збудливості коркових нейронів, необхідний для збереження свідомості. Т. відіграє роль надсегментарного центру рефлекторної діяльності, де відбувається замикання шляхів деяких рефлексів без участі кори великих півкуль. Складна будова Т., наявність у ньому взаємозалежних специфічних, неспецифічних й асоціативних ядер дозволяє йому організовувати такі рухові реакції, як смоктання, жування, ковтання, сміх. Рухові реакції інтегруються в Т. із вегетативними процесами, що забезпечують ці рухи.

Т. становить собою велике, неправильно-яйцеподібної форми скупчення сірої речовини, розділеної прошарками білої речовини на велику кількість ядер (≈40) — центрів висхідних, аферентних шляхів. Ядра Т. поділяють на два функціональні види: неспецифічні та специфічні. Неспецифічні ядра беруть участь у швидкій і короткочасній активації кори, необхідної для збереження свідомості, а також у здійсненні конкретних рефлекторних реакцій (організація процесів уваги), функціонально пов’язаних із ретикулярною формацією стовбура головного мозку. Специфічні ядра (проекційні) обробляють і проводять зорові, рухові, тактильні, смакові, інтерорецептивні сигнали до проекційних та асоціативних зон кори. Специфічні ядра поділяють на перемикаючі — надсилають тактильну, температурну, больову, смакову, слухову, зорову інформацію в певну зону кори; асоціативні — одержують імпульси від перемикаючих і надсилають у лобну, скроневу кору; рухові — перемикають сигнали від мозочка, базальних гангліїв в моторну зону кори. На відміну від специфічних ядер, проекції яких локалізуються на певних структурах кори, неспецифічні ядра (як більш філогенетично старі) дифузно проектуються по всій корі. Нейрони неспецифічних ядер Т. посилають аксони дифузно (розсіяно) до всієї кори. Нейрони специфічних ядер утворюють зв’язки лише із клітинами певних коркових полів. Неспецифічні ядра є продовженням ретикулярної формації середнього мозку, становлячи собою ретикулярну формацію Т. Аксони специфічних ядер утворюють прямі моносинаптичні зв’язки з нейронами сенсорної та асоціативної зон кори. Нейрони неспецифічних ядер посилають до кори аксони, що дають безліч колатералей (бічних відгалужень аксону). Нейрони специфічних ядер посилають аксони, що майже не мають колатералей. Через неспецифічні ядра Т. до кори надходять висхідні активуючі впливи від ретикулярної формації мозкового стовбура. Система неспецифічних ядер Т. здійснює контроль за ритмічною активністю кори великих півкуль і виконує функцію внутрішньоталамічної інтегративної системи. Активацію нейронів неспецифічних ядер Т. особливо ефективно викликають больові сигнали (вищий центр больової чутливості). Специфічні ядра Т. приймають імпульси від шкірних рецепторів, рухового апарату і мозочково-таламічного шляху. Інша їхня частина утворює медіальне колінчасте тіло, що сприймає сигнали від нейронів слухових ядер довгастого мозку і задніх горбів чотиригорбикового тіла (первинний слуховий центр), і латеральне, в якому закінчуються аферентні шляхи зорової системи.

Гайтон А.К., Холл Дж.Э. Медицинская физиология / Пер. с англ.; под ред. В.И. Кобрина. — М., 2008; Малоштан Л.М., Рядних О.К., Жегунова Г.П. та ін. Фізіологія з основами анатомії людини: Підруч. / За ред. Л.М. Малоштан. — Х., 2003.