ПЕДІАТРІЯ

ПЕДІАТРІЯ — (грец. paіdоs — дитина, дитя + іatrеіa — лікування), розділ медицини, що вивчає анатомію та фізіологію дитячого організму в різні вікові періоди. Вона займається дитячими хворобами та доглядом за здоровими і хворими дітьми будь-якого віку, а також розглядає причини та механізми розвитку дитячих хвороб і розробляє методи їх лікування. На сьогодні П. охоплює всі аспекти життя і розвитку дітей.

Описи окремих дитячих захворювань з’явилися в медичній літературі ще в античні часи. У середньовіччі та на початку нового часу було написано кілька книг догляду по за дітьми. У Європі в інший період вже існували спеціальні притулки для знайд. Початок їм поклала побудована в 1421 р. у Флоренції богадільня безневинних дітей. У США перша лікарня, що приймала хворих дітей, з’явилася в 1855 р. П. стала особливою галуззю медичних знань, коли Е. Джакобі, заснувавши в Нью-Йорку першу в США спеціалізовану дитячу клініку (1860 р.), висунув ідею заочної специфіки дитячих захворювань.

Періоди розвитку дитини. Пренатальний період. Вважається, що дитинство починається з народження, але для здоров’я та нормального розвитку дитини найважливіше значення має пренатальний (внутрішньоутробний) період життя, коли плід ще дозріває в матці. Два перших місяці внутрішньоутробного розвитку, тобто ембріональний період, характеризуються швидким розмноженням і диференціюванням кліток. Як наслідок, з єдиної заплідненої яйцеклітини розвивається ембріон, що загалом нагадує дитину, яка має зачатки всіх органів. У цей період організм найбільш сприйнятливий до таких шкідливих впливів, як опромінення, дефіцит кисню, фізична травма та інтоксикації різного походження, кожне з яких може викликати уроджені пороки розвитку будь-якого органа. У наступні 7 міс внутрішньоутробного життя — так званий фетальний період — відбуваються зростання та дозрівання органів плоду до тієї стадії функціонального розвитку, що необхідні для виживання поза тілом матері — після пологів. У цей період вагітності мати повинна одержувати достатнє харчування, щоб фізіологічні процеси в її організмі могли забезпечити нормальний розвиток плоду та його постійно зростаючі потреби. Для забезпечення повноцінного харчування плоду необхідно також нормальне функціонування плаценти.

Постнатальний розвиток. Виділяють такі стадії: 1) період новонародженості — 1-й місяць після народження; 2) власне дитинство — з 2-го місяця до року життя дитини; 3) пізнє дитинство (або перехідний період) — 2-й рік життя; 4) дошкільний (молодший дитячий) вік — від 2 до 6 років; 5) шкільний (старший дитячий) вік — від 6 до 10 років для дівчаток; та від 6 до 12 років для хлопчиків; 6) підлітковий (включаючи юнацький) вік — від 10 до 18 років для дівчаток та від 12 до 20 років для хлопчиків. На термінах підліткового віку починають позначатися статеві розбіжності: у дівчаток він настає приблизно на 2 роки раніше, ніж у хлопчиків. Головні його ознаки: статеве дозрівання, швидке збільшення маси тіла та формування особистості, властиві дорослій людині. Початок та завершення розвитку всіх цих ознак мають залежати від індивідуальних їх розбіжностей.

Лікування дітей у випадку хвороби та догляду за ними, коли вони здорові, істотно відрізняються від підходів, які зазвичай використовують у медицині для дорослих. Дитина не просто маленька людина — для неї характерна анатомічна, фізіологічна, емоційна й імунологічна незрілість. Унаслідок цього для дітей характерні захворювання, що досить рідко зустрічаються у дорослих, а вплив та наслідки хвороб, що виникають у дітей, залежать від ступеня зрілості хворої дитини. Не тільки організм дитини відрізняється від організму дорослого, але й діти різного віку від народження до зрілості теж значно різняться між собою. З віком істотно змінюються реакції дитини на навколишнє середовище, його харчові потреби, здатність протистояти інфекціям та переносити різноманітні захворювання. Щоб ефективно застосовувати ЛП при лікуванні дітей, необхідно знати дозування відповідно до віку та враховувати побічну дію ліків.

Керпель-Фрониус Э. Педиатрия. — Будапешт, 1981; Мощич П.С. Медицина дитинства. — К., 1994; Покровский В.И. Популярная медицинская энциклопедия. — М., 1998.